"Давай, давай, давай" - шахтарі під тиском обставин

Відразу дві великі аварії трапилися в п’ятницю, 29 липня, на Донбасі. На шахті в Макіївці обрушився 70-метровий копер. А на шахті "Суходільськ-Східна", що на Луганщині, стався вибух метану. Загинули, щонайменше, 20 людей.

Вибух метану - одна з головних причин аварій на шахтах Донбасу. На підприємствах має обов’язково здійснюватися завчасна комплексна дегазація свердловин, сказав Deutsche Welle донецький експерт, кандидат геологічних наук Микола Жикаляк. За його словами, в Україні ж такі заходи поки впроваджуються лише на окремих шахтах.

За словами помічника голови Укрвуглепрофспілки Михайла Маландіна, часто до аварій на шахтах призводить елементарна халатність. «Хтось десь недокрутив, хтось десь недоремонтував», а все складається в купу і може призвести до тяжких наслідків, каже він. Люди звикають працювати в небезпечних умовах і на дрібні порушення не звертають уваги. А вони в сукупності і приводять до жахливих випадків, каже профспілківець.

70 відсотків обладнання – застаріле

Безпека на шахтах Донбасу, як і в цілому по Україні, офіційно визнана незадовільною, сказав Deutsche Welle головний технічний інспектор Незалежної профспілки гірників України Сергій Сіменко. За його словами, найбільші фактори ризику - видобуток вугілля на небезпечній глибині, що сягає більше 1000 метрів, висока загазованість пластів, крім того - недостатня кваліфікація шахтарів та застаріле обладнання.

Як стверджує Сіменко, близько 70-80 відсотків стаціонарного обладнання вугільних підприємств наразі працює за межею часового ресурсу. На шахтах державного сектору також гостро бракує і засобів індивідуального захисту. Не менше одного відсотка коштів від реалізованої вугільної продукції має йти на придбання саме засобів індивідуального захисту шахтарів. Але в реальності на це підприємства витрачають в кращому разі в десять разів менше, каже фахівець. Не вистачає елементарного - шахтарських касок та фільтрів для респіраторів.

Погодинна оплата праці замість "дава, давай, давай"

Щоправда, на приватних шахтах економічна ситуація інша, визнає профспілківець. За його словами, там, як правило, використовується сучасна техніка закордонного виробника і питання із засобами індивідуальних засобів захисту не стоїть. Утім, яка б власність не була, головний принцип на вугільних підприємствах - дати якомога більше вугілля. Сіменко нагадує, що незалежна профспілка гірників вже тривалий час пропонує запровадити погодинну оплату праці. Тоді б самі шахтарі не були зацікавлені «будь-якою ціною» добувати вуг╕лля. Адже коли зарплатня нараховується за обсягом видобутку, за принципом «давай, давай, давай»,- дуже часто самі гірники нехтують певними захисними механізмами, каже Сіменко. А коли діє принцип - «давай, давай, давай», дуже часто відключаються і певні захисні механізми, каже представник профспілки.

Аварії з людськими жертвами, на жаль, не рідкість в Україні. Наймасшабніша аварія за всю історію України сталася 2007 року на шахті імені Засядька у Донецьку, тоді загинула 101 людина. Щоразу після найпотужніших аварій власники шахт запевняють, що зроблять все можливе, щоб у майбутньому такі трагедії не повторилися.

Автор: Карина Оганесян, Донецьк
Редактор: Євген Тейзе