Грузія прагне, щоб її йменували Джорджією

Як повідомив агенції AFP речник грузинського Міністерства закордонних справ Іа Махарашвілі, офіційний Тбілісі надіслав всім країнам, у мові яких збереглася російська назва Грузії, прохання перейменувати її в офіційній документації на Джорджію або Георгію. Назва Грузія збереглася досі у кількох мовах республік екс-СРСР, зокрема і в українській.

Водночас, як повідомили Deutsche Welle у прес-службі українського МЗС, там подібного прохання з Тбілісі ще не отримували. Крім того, як сказав у розмові директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин, на усіх офіційних українських заходах Грузія залишається під своєю традиційною назвою, й у майбутньому, передбачає Волошин, це не зміниться.

За повідомленням з Тбілісі, Південна Корея та Ізраїль вже дали позитивну відповідь на звернення грузинської сторони. Зараз зовнішньополітичне відомство Грузії активно працює над просуванням перейменування з владою Японії, Польщі та країн Балтії. Цікаво, що самі грузини називають свою країну "Сакартвело", на згадку про "батька грузинської державності" Картлоса.

Геть від Москви

Тим часом, у Грузії прагнуть позбутися не лише лінгвістичного, але й символічного спадку екс-СРСР. Нещодавно парламент Грузії ухвалив закон, який дозволяє спеціальній комісії при Міністерстві внутрішніх справ виявити назви вулиць, площ, парків чи монументів, які можуть "відбивати чи містити елементи радянської фашистської ідеології". Закон під назвою "Хартія свободи" надає комісії широкі права, каже автор закону, депутат Гія Тортладзе.

"Краще пізно, ніж ніколи. У законі все прописано. Там є декілька складових, які є важливими для нашої стабільності, територіальної цілісності і, звичайно, там передбачено звільнення Грузії від комунізму", - сказав парламентарій.

Критика оглядачів

Втім, закон викликав чималу дискусію не лише у грузинському суспільстві, але й серед західних оглядачів. Так, наприклад Марк Муллен з Transparency Іnternatіonal вбачає чималу проблему саме у наділенні комісії широкими повноваженнями, що дозволяє їм вирішувати долю того чи іншого пам’ятника чи скверу. Це, за його словами, якраз-таки нагадує централізованість влади у радянській системі, згадок про яку так хочуть позбутися у Тбілісі. "Мене найбільше непокоїть витирання радянської символіки. Мені це видається абсолютно божевільним, що невеличка комісія вирішуватиме, що є частиною радянської історії, і що ця комісія матиме право це ліквідовувати", - каже він.

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Захар Бутирський