Грузія: перезавантаження зсередини?

Михайло Саакашвілі здебільшого не виправдав надії грузинів після «революції троянд» 2003 року. Незадоволення серед населення радикально зростає, каже політолог Іріс Кемпе, яка нині очолює тбіліський офіс німецького Фонду ім. Генріха Белля. За її словами, ситуація дуже напружена. Одну з головних проблем німецький оглядач бачить у занедбаній економіці Грузії. Модернізувати країну не вдалося, попри щедру фінансову допомогу Заходу. Міжнародний валютний фонд нещодавно попередив про економічні ризики в кавказькій республіці. Без допомоги ззовні Грузія стояла б зараз на межі економічної катастрофи.

Колишні соратники, які перейшли в опозицію, не можуть пробачити Саакашвілі авторитарний стиль правління. В листопаді 2007-го президент силою розігнав демонстрацію в Тбілісі й запровадив у країні надзвичайний стан. Критичні мас-медіа влада змусила замовчати.

Нові лідери

Вважається, що амбіції змінити Саакашвілі в кріслі грузинського президента мають колишня спікер парламенту Ніно Бурджанадзе та колишній посол Грузії при ООН Іраклій Аласанія. Його називають одним з найпопулярніших грузинських політиків.

Сьогодні опозиція не така слабка, як півтора роки тому, каже Ґергард Манґотт, професор університету Інсбрука. На його думку, ймовірність зміни влади сьогодні висока як ніколи. «Якщо пригадати листопад 2007-го, проблемою опозиції була її роздробленість і відсутність харизматичних лідерів. Зараз опозиція хоч і залишається розпорошеною, але є особистості, які можуть набагато сильніше заявити про претензії на лідерство».

Саакашвілі переживає кризу, каже Уве Гальбах з берлінського Фонду науки й політики. В Грузії особливо ймовірна дострокова зміна влади, оскільки обидва попередники чинного президента були змушені піти з посади. Але, каже Гальбах, противникам Саакашвілі, які роками його підтримували, бракує чіткої програми. Вимога його відставки – часто єдине, що їх об’єднує. Опозиція ще занадто слабка, щоб змусити Саакашвілі піти, вважає експерт з питань Кавказу Гальбах: «Більшість оглядачів у Грузії вважають, що бракує справжньої фігури лідера, яка б мала необмежену підтримку населення. Чи стане Іраклій Аласанія такою фігурою, яка зможе об’єднати опозицію і стати реальною альтернативою Саакашвілі, треба зачекати».

«Саакашвілі – дискредитований»

Від Барака Обами Грузія отримує навіть більшу підтримку, ніж

від Джорджа Буша, заявив недавно Саакашвілі після завершення першого європейського турне нового американського президента. Уве Гальбах вважає, що Білій дім і надалі підтримуватиме Грузію. Зокрема, він називає нову програму підготовки грузинської армії, яку було ухвалено вже за нової адміністрації у Вашингтоні. «Так, Німеччина теж заявляє про підтримку Грузії, хоча ФРН зайняла дуже тверезу позицію щодо швидкого надання Грузії ПДЧ в НАТО. Але в принципі про солідарність з Грузією, не обов’язково з Саакашвілі, заявляють офіційні Європа і Німеччина».

Професор з Інсбрука Манґотт дотримується зовсім іншої думки: «Саакашвілі повністю дискредитований на Заході. Навіть у США відсторонилися від нього. І це послаблює його більше, ніж той факт, що в опозиції є привабливі лідери».

Російський фактор

Навіть у разі можливої відставки Саакашвілі експерт не вірить у зміну зовнішньополітичного курсу Грузії. Наближення до Заходу може навіть пришвидшитися, каже Ґергард Манґотт: «Саакашвілі став певною мірою перепоною наближення Грузії до Заходу. Якщо буде більш-менш пристойний наступник, на Заході його приймуть з відкритими обіймами. Всі грузинські лідери зацікавлені в західній інтеграції. Але перевага в тому, що чимало з них - за більш прагматичну політику щодо Росії».

У Тбілісі ніхто не сумнівається, що ставлення до Москви має бути критичним. Серпневі бомбардування ніхто не забув. Але війна з Росією загальмувала західну інтеграцію Грузії. Якщо спеціальна комісія ЄС встановить, що війну почав Саакашвілі, опозиція в Тбілісі може посилити тиск на президента.

В’ячеслав Юрін / Роман Гончаренко

Редактор: Захар Бутирський