Гройсман проти Коболєва: зайва політизація ціни на газ

"Або НАК "Нафтогаз України" встановлює ціну нижче 8,55 гривень за кубометр з 1 травня і повідомляє про це всім українцям до 24 квітня, або я ініціюю відставку керівника", - погрожував на засіданні уряду прем'єр Володимир Гройсман 17 квітня. Таким чином голова уряду вирішив перехопити ініціативу у суперечці з главою правління "Нафтогазу" Андрієм Коболєвим.

Адже в той самий день "Нафтогаз" звернувся до уряду з проханням знизити ціну на газ для потреб населення шляхом скасування Положення Кабміну про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) або внесення відповідних змін до нього. Ця постанова регулює ціну газу для побутових споживачів і передбачає збільшення ціни на 15 відсотків, тобто до 7185 гривень за тисячу кубометрів, вже з 1 травня цього року. Водночас, зазначають у компанії, зараз ринкова ціна на газ становить 6800 тисяч гривень за тисячу кубометрів, при цьому вже з урахуванням ПДВ та витрат на транспортування. Це фактично на 27 відсотків нижче ціни, зафіксованої положенням про ПСО.

Також у "Нафтогазі" запевнили, що не мають права самостійно знижувати ціну на газ для населення, а раніше ухвалена урядом постанова, яка нібито дозволяє компанії продавати газ населенню нижче ціни, затвердженої в ПСО, насправді такої можливості не дає.

Ігри в політику

Висуваючи ультиматум "Нафтогазу" з вимогою зниження ціни на газ, Володимир Гройсман назвав звернення НАК до уряду "нахабним". На запит DW до "Нафтогазу" з питанням про те, яким чином Коболєв реагуватиме на цей ультиматум прем'єра, у прес-службі компанії заявили, що поки що не коментують заяву Гройсмана.

Втім, експерти вказують на те, що такі ультиматуми й не потрібні. На думку керівника Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, за потреби в уряді могли б спокійно вирішити питання зниження ціни самостійно. Адже саме до повноважень Кабміну, згідно закону про ринок газу, й належить визначення вартості блакитного палива для населення, пояснює експерт. На його думку, діяти самостійно у цій сфері керівництво "Нафтогазу" просто побоюється, адже у найгіршому випадку це матиме для нього юридичні наслідки.

Змінити ціну на газ уряд й справді може внесенням змін до положення про покладання ПСО, каже Харченко. Теоретично перепоною цьому може стати позиція традиційночутливого до газових питань Міжнародного валютного фонду (МВФ), попереджає експерт. Але він упевнений, що за належних переговорів і на тлі зниження ціни на газ на ринку отримати згоду фонду проблемою не буде.

Позицію уряду Харченко вважає політизованою - на тлі нещодавніх соціальних опитувань, що свідчать про важливість питання тарифів для пересічних українців, така риторика може дозволити Гройсману здобути симпатії громадян. Втім, на цьому тлі позиція "Нафтогазу", що сам пропонує знизити ціну на газ урядовим рішенням, також схожа на спробу керівництва кампанії вдатися до популізму. "В інтересах "Нафтогазу" було б не грати на чутливому питанні, а інвестувати додаткові прибутки у власний видобуток газу, аби зробити підприємство і країну більш незалежними в сфері енергетики", - впевнений експерт.

Ручне управління

Директор з досліджень аналітичного центру Dixi Group Роман Ніцович пояснює - суперечки можна було б уникнути, якщо б уряд досі не визначав ціну на газ для споживачів в ручному режимі. "Саме завдяки цьому ми й опинилися у ситуації, коли ринкова ціна може виявитися в якийсь момент нижчою за ту, за якою газ купує населення", - каже експерт.

Саме тому, наполягає Харченко, "Нафтогаз" мав би зосередитися на іншій своїй пропозиції - взагалі скасувати урядове положення про ПСО та перейти до відкритого ринку газу не лише для промислових споживачів, але й для домогосподарств. На думку експерта, низькі ціни на ринку зараз створюють ідеальні умови для такого кроку. "Зараз люди споживають мало газу, до того ж він дешевший, тому в найближчі місяці люди просто не відчують цього у платіжках", - пояснює свою думку Харченко. Перехід до ринкових механізмів разом із належним механізмом надання субсидій зробили б цю сферу ефективною та зменшили б бажання чиновників втручатися в неї заради особистого інтересу, розмірковує експерт.

Втім, аналітик програми з реформування енергетичного сектору Реанімаційного пакету реформ Святослав Павлюк вбачає у такому кроці іншу небезпеку. Взимку, коли споживання газу та ціни на нього ростуть, це може стати дуже відчутним для пересічних споживачів. Експерт зазначає, що за таких умов ціна газу цілком може зрости до 12 тисяч гривень за тисячу кубометрів.

Менш ризикованим шляхом позбутися ручного управління Павлюк вважає обмеження не ціни, а норми прибутку, яку отримають постачальники газу для населення. Як погоджується Роман Ніцович, подібна практика є типовою для європейських реалій. В разі її застосування постачальники змушені боротися за споживачів за рахунок закупівлі дешевого газу і за можливості накопичуючи його у якомога більшій кількості ще влітку, коли він коштує найменше. Ще одним шляхом, на думку експерта, може стати стимулювання споживачів та постачальників до підписання довогострокових угод з фіксованою ціною. "В будь-якому випадку, зовсім без регулювання обійтися не вийде", - резюмує Ніцович.