Суд у Києві слухає справу про гучні ксенофобські злочини

У середу, 3 квітня, залу Печерського райсуду Києва в наручниках понуро залишають 36-річний власник валютних обмінників з Черкас Дмитро Чорнодубравський та на рік старший одесит-будівельник Сергій Бахчеван. Колегія суддів залишила їх під вартою ще майже на два місяці - обом закидають участь у злочинному угрупованні, яке скоїло 13 злочинів у 2016-2017 роках: хуліганство, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, паплюження пам'яток та релігійних святинь, теракти та замах на вбивство.

Чоронодубравського слідство називає керівником злочинної групи, Бахчевана - безпосереднім виконавцем терактів та актів вандалізму. Обом загрожує до 15 років позбавлення волі. Ще двоє підозрюваних - 49-річний Борис Мущенко та 26-річний Богдан Шевченко - перебувають у розшуку.

Перша (несправжня) кров

Було вже за другу ночі, та у синагозі на могилі рабі Нахмана, що в Умані, 21 грудня 2016 року все ще горіло світло і юрмилися кілька віруючих. Тож на двох нових відвідувачів спочатку ніхто не звернув уваги - до Хануки лишалось три дні, і до священного для багатьох хасидів - ортодоксальних юдеїв - місця заходило чимало людей.

Та замість молитов двоє чоловіків почали вигукувати антисемітські образи і поливати присутніх червоною фарбою, схожою на кров. Перш ніж охоронець встигнув викликати поліцію, вони жбурнули на могилу юдейського праведника голову свині з вирізаною свастикою та зникли на чорному позашляховику.

На ранок фото свинячої голови вже розходились по світових ЗМІ, напад офіційно засуджували в київських посольствах, генпрокурор Юрій Луценко обіцяв взяти розслідування під особистий контроль, а місцева поліція на ходу перекваліфіковувала справу з хуліганства на розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Спочатку слідчі запідозрили місцевих антисемітів і перевіряли данні всіх мобільних телефонів, що працювали тієї ночі неподалік синагоги. Але марно.

Нині цю справу слідство вважає першим нападом групи: за його даними, Бахчеван та Шевченко розливали фарбу в синагозі, Мущенко керував автомобілем, а Чорнодубравський спланував злочин та заплатив іншим по 700 доларів.

На слід імовірних зловмисників правоохоронці вийдуть лише за дев'ять місяців. За цей час підозрювані, за даними слідства, спробують підпалити львівську синагогу "Цорі Ґілод" - але промахнуться "коктейлем Молотова". Але йдеться не лише про юдейські святині - чоловікам закидають також паплюження київських пам'ятників польським офіцерам, ветеранам воєнної операції на Донбасі чи українській поетці Олені Телізі.

Також підозрюваним закидають здійснення нічних вибухів: під посольствами Литви (24 квітня)  та США (8 червня), консульством Польщі у Луцьку (10 липня), біля офісів партії "Національний корпус" (22 травня) та черкаської поліції (3 липня). Усі вони обговорюються в новинах по кілька днів та кваліфікуються слідчими як хуліганство. Допоки не з'являються перші жертви.

День незалежності й Новий рік

Обвинувальний акт у справі Чоронодубравського та Бахчевана прокурор Ігор Мартинюк не може зачитати вже кілька місяців - розгляд справи по суті кілька разів переносився через відпустку суддів або за клопотанням адвокатів. Утім, документ, затверджений Генпрокуратурою України, є в розпорядженні DW. 3 квітня оголошення акту відклали через відсутність адвоката одного з головних потерпілих - 36-річного киянина Андрій Дідушко.

24 серпня 2017 року колишній снайпер Дідушко гуляв центром Києва із дружиною та тещою свого бойового товариша - капітана-десантника Валерія Чибінєєва - доки той брав участь у святковому параді. Коли близько другої дня вони проходили повз художній музей на вулиці Грушевського, за їхніми спинами вибухнула граната. Усі троє отримали поранення: Дідушко і досі носить осколки у плечі та животі, дружині Чибінєєва витягнули осколок із ноги, а її мати на якийсь час впала в кому через поранення голови.

Поліція спочатку кваліфікувала вибух як замах на навмисне вбивство. Але свідків, які б бачили нападника із гранатою на Грушевського, тоді не знайшлося. Та правоохоронці знайшли неподалік запобіжник від гранати. Пізніше експертиза встановить, що залишки ДНК на ньому належать Сергієві Бахчевану.

За місяць злочинна група знову повернеться до Умані - на свято Рош Гашана, коли могилу рабі Нахмана відвідують тисячі хасидів. Слідство стверджує, що Бахчеван кинув гранату вбік меморіалу рано вранці 21 вересня. Вибух зачепив сусідній сарай, де ночували прочанин з Ізраїлю та його 13-річний син, які в результаті отримали лише подряпини.

Із подальших заяв правоохоронців випливає, що того разу в Умані Бахчеван вперше "засвітився" на камерах спостереження, що й потягнуло за собою подальше розслідування. Принаймні коли через 10 днів він та Борис Мущенко вирушать підривати нову ціль - пам'ятник Семи угорським племенам на Закарпатті, - там їх уже чекатимуть поліцейські.

Хто запустив "Торпеди"?

Бахчевана та Мущенка затримують 1 жовтня 2017 року на Верецькому перевалі. Останній зізнається у планах підриву пам'ятника і, вочевидь, дає й інші свідчення. Того ж вечора у Києві затримують Чорнодубравського.

Наступного дня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков хвалився розкриттям гучних злочинів, метою яких начебто була дискредитація України і розпалювання внутрішніх конфліктів. Деякі з перелічених ним епізодів так і не увійшли в обвинувальний акт щодо Бахчевана та Чорнодубравського.

Затриманих міністр записав до злочинного угруповання "Торпеди", відомого на Черкащині з 1990-х років. А ймовірними замовниками дестабілізації назвав екс-губернатора Черкаської області Сергія Тулуба й колишнього нардепа Володимира Олійника - членів колишньої "Партії регіонів", які ще 2014 року втекли до Росії. У поліції стверджували, що "Торпеди" готували і замах на самого Авакова, а замовлення приписували іноземним спецслужбам.

Та в обвинувальному акті, який прокуратура передала до суду, немає згадок ані про "Торпеди", ані про Олійника чи Тулуба, ані про спецслужби інших країн. Замовниками злочинів у ньому записані "невстановлені особи". Так само не пояснює слідство походження коштів та вибухівки, які використовували нападники.

Дмитро Чорнодубравський та Сергій Бахчеван заперечують свою провину в усіх злочинах - заявляють, що їх оббрехав Борис Мущенко. Після співпраці зі слідством той ще в січні 2018 року вийшов із СІЗО під домашній арешт - однак вже у червні втік і перебуває в розшуку. Четвертий член групи Богдан Шевченко, якого слідчі вважають співорганізатором, так ніколи і не був затриманий.

DW продовжить стежити за перебігом суду та слідства.