Програмісти емігрують

"Зберігання на серверах порнографічної та піратської продукції" - це було найпоширеніші звинувачення, з якими правоохоронці приходили обшукувати ІТ-компаній в Україні в 2013 році, коли так звана "сім’я" Януковича намагалася підім'яти під себе цю галузь. Тепер у 2015 році формальні підстави обшуків змінились – міліція та СБУ "шукають дані осіб, причетних до терористичної діяльності" чи звинувачують у "відмиванні коштів". При цьому вилучають сервери ІТ-компаній, призупиняють їхню роботу. Дедалі частіше програмісти замислюються про перенесення свого бізнесу з України за кордон, зізнаються представники ІТ-сектора.

Безрадісна тенденція

За даними Асоціації "ІТ України", через тиск на програмістів з початку року країну залишили близько 2,5 тисяч ІТ-фахівців. В асоціації не виключають, що така тенденція зберігатиметься й надалі, адже тільки у вересні правоохоронці провели гучні обшуки в офісах п'яти великих ІТ-компаній. Зокрема, обшуки проводились в харківському офісі компанії NIX Solutions, співробітників якої правоохоронці підозрювали у відмиванні коштів. Потім міліція побувала в харківському офісі T-аутсорсера Intego за підозрою у виплаті співробітникам зарплатні "в конвертах", а до цього вони обшукали компанію Divan.TV "у зв'язку з підозрою у поширенні піратського контенту". Ще раніше співробітники СБУ прийшли з обшуками в офіс однієї з найбільших ІТ-компаній України - Luxoft в Дніпропетровську , аби "знайти дані особи, яка надіслала електронну погрозу".

Керуючий партнер відомої компанії GrowthUP Group Денис Довгополий бачить у всіх цих обшуках спільні риси. "Це жага наживи і безкарність. Силові відомства мають інструменти створити компаніям проблеми на мільйони доларів, які можна вирішити за невелику мзду. Ці два фактори роблять для корупціонерів у погонах ІТ галузь дуже привабливою для здирництва", - зауважив Денис Довгополий в інтерв'ю DW. Він наголошує, що за останні кілька років ніхто з ініціаторів та виконавців подібних обшуків не поніс покарання, тому це знову стає реальністю для підприємців.

"Годі!". Емігрував до Польщі

З цим погоджується і CEO компанії " 908 Inc" Андрій Хорсев з Дніпропетровська, який нещодавно перевіз свою компанію у Польщу, оскільки ще у 2013 році правоохоронці вилучили у нього сервери, заблокували роботу компанії, відкривши кримінальну справу за звинуваченням у зберіганні та поширенні порнографіної продукції.

Хоча після приходу нової влади справу проти підприємця закрили через брак доказів, однак працювати в Україні Хорсев так і не зміг. "Такі рейдерські атаки були в 2013 році, зберігаються зараз. Ситуація навіть погіршилась. Може змінили міліціонера, який проводить обшуки, але олігархічні групи, які зацікавлені переключити цей бізнес на себе не змінилися ", - впевнений Андрій Хорсев.

"ІТ-мігрантів" буде більше?

Хорсев вказує на те, що ІТ-компанії змушені виводити всі свої основні активи за кордон, оскільки Україна не гарантує дотримання інтелектуальних прав. "Зараз зберігати інтелектуальну власність в Україні важко. Черезе рейдерство у мене вкрали частину моїх інтелектуальних прав. Держава не забезпечує безпеку наших інтелектуальних продуктів, тому доводиться їх реєструвати на Кіпрі чи деінде", - сказав DW програміст. Він мріє коли-небудь повернутись в Україну і надалі розвивати в країні свої ІТ-проекти, однак зараз для нього це не на часі.

В Асоціації "ІТ України" прогнозують: якщо представники української влади продовжуватимуть і наділі "пресувати" бізнес, то таких "ІТ-мігрантів", як компанія Андрія Хорсева побільшає.

Уряд реагує

В уряді усвідомили загрозу і у четвер міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус запросив представників ІТ-компаній на термінову нараду. "Проблем багато, вони різнопланові. Насамперед: корупція, відсутність особистої відповідальності правоохоронців за нанесену шкоду, вилучення обладнання у випадках, коли є можливість вилучати лише інформацію", - цитує прес-служба міністерства економічного розвитку та торгівлі слова Айвараса Абромавичуса після зустрічі з "айтішниками".

Зокрема, керівники ІТ-компаній запропонували уряду ввести мораторій на вилучення обладнання, окрім випадків коли воно було фізично задіяне у злочині, дозволити проводити слідчі дії та знімати копії даних тільки окремому компетентному підрозділу, який спеціалізується на кібер-безпеці, регламентувати тривалість перевірок та обмежити період, який відводиться на експертизу обладнання при його вилученні, надсилати запит на надання необхідних даних та документів до отримання ордеру на обшук.

Всі побажання ІТ-компаній Айварас Абромавичус пообіцяв передати міністру внутрішніх справ Арсену Авакову. "Питання обшуків не замикається на МВС, він стосується і прокуратури та судової системи країни. Тому для виправлення ситуації, нам потрібен комплекс рішень, які торкнуться всіх силових відомств",- вважає директор Асоціації "ІТ-України" Віктор Валєєв. Він переконаний, що на законодавчому рівні необхідні зміни до Кримінально-процесуального кодексу,які б забороняли вилучення серверів і були дієвим інструментом захисту програмістів. Валеев також зазначає, що ІТ-компанії вимагають провести ретельне розслідування за фактом серії вересневих обшуків. "Місяць - достатній час для проведення службового розслідування. Якщо жоден з фігурантів списку справ проти ІТ компаній за цей місяць не буде покараний, особливо щодо непропорційного застосування сили проти бізнесу, галузь отримає від держави чіткий сигнал виїжджати", - попереджає Валєєв.