Гонка озброєнь
13 вересня 2012 р.
Минулого тижня Туркменія провела перші за час своєї незалежності військово-морські навчання в Каспійському регіоні. За повідомленнями російських ЗМІ, у них брали участь як ВМФ, ВПС, а також сухопутні війська, так і спецназ МНБ і підрозділи МВС.
Відпрацьовувалися дії з відбиття нападу умовного противника, диверсійні групи якого, після загострення військово-політичної ситуації в Прикаспійському регіоні, проникли на територію Туркменії, з метою виведення з ладу військових об'єктів, захоплення торговельних суден, нафтопереробного заводу і державних установ.
Мілітаризація регіону
На думку експертів, у такий спосіб нейтральна Туркменія підтвердила свою участь у мілітаризації Каспію. «Останніми роками цей процес активізувався", - вважає координатор об'єднаної євразійської експертної мережі Jeen Наталя Харитонова. Вона зазначає, що навесні 2012 року Казахстан відрядив у плавання перший ракетно-артилерійський корабель власного виробництва, у 2013 році Астана планує поповнити каспійську флотилію ще двома подібними кораблями, але з потужнішим озброєнням.
Туркменія та Азербайджан також високими темпами і майже синхронно нарощують військовий потенціал на Каспії. Після розпаду СРСР при поділі військової техніки ВМФ Азербайджану отримав набагато більше, ніж ВМФ Туркменії. Ашхабад зміцнює флот завдяки імпорту (переважно з України, в обмін на поставки газу) та оренді в Ірану. Азербайджан же зосереджений на військово-технічному співробітництві з Ізраїлем, підкерслює Наталя Харитонова.
Тристороння гонка озброєнь
Міжнародні ЗМІ повідомляли про те, що Ізраїль минулого року будував в Азербайджані завод з виробництва безпілотних літальних апаратів. На ньому вже випускають безпілотники для спостереження на ділянках родовищ нафти, за які сперечаються Туркменією та Іран, а також уздовж азербайджансько-іранського кордону. Обслуговування цих апаратів здійснюють як місцеві, так і ізраїльські фахівці. На думку Наталії Харитонової, між Баку і Ашхабадом розгорнулася справжня гонка озброєнь, а теперішні дії Ашхабада - відповідь на масштабні навчання, проведені Баку у квітні цього року.
Головний редактор голландського інтернет-видання Eurasia Energy Observer Андрій Тібольд погоджується, що маневри Ашхабада, - це відповідь на те, що відбувається в регіоні, і, зокрема, на навчання, проведені Азербайджаном. «Відносини між цими країнами останнім часом знову погіршилися. Це пов'язано з переговорами щодо Транскаспійського трубопроводу. Єврокомісія прагне домогтися договору між Баку і Ашхабадом про будівництво цього трубопроводу, але ні Туркменія, ні Азербайджан не виявляють зацікавленості. А відсутність результату, спрямованого на зближення інтересів, посилює розбіжності» - вважає Андрій Тібольд. Однак, за його словами, ні Туркменія, ні Азербайджан не планують починати конфлікт через родовища. Це б погіршило бізнес-клімат обох країнах.
Іранська криза
Іран вже володіє потужним флотом на Каспії та продовжує нарощувати військово-морське угруповання, що має контролювати ділянки моря, які викликають суперечки. Як зазначила в інтерв'ю DW Наталя Харитонова, серйозні суперечки на Каспії існують лише між Тегераном і Баку. А ймовірність воєнної операція Ізраїлю та його західних союзників проти Ірану додає напруженості в регіоні.
Про те, що іранський криза загострює ситуацію на Каспії, говорить і Андрій Тібольд. На його думку, Туркменія намагається показати, що вона готова захищати свої інтереси і території у разі виникнення конфлікту між Заходом та Іраном. Тим більше, що в цьому конфлікті Баку виступає союзником Заходу і може спробувати використати це на власну користь. У тому числі для здійснення тиску на Туркменію при вирішенні суперечливих питань. «З іншого боку, сама Туркменія є потенційним партнером НАТО для транспортного коридору вантажів до Афганістану, і в разі виникнення конфлікту складно сказати, яких саме контрзаходів вживатиме Іран. Того, що вони стосуватимуться і Туркменії, відкидати не можна» - зазначає експерт.
Російський фактор
Але найбільшу флотилію на Каспії має Росія, хоча відповідальні російські начальники заявляють про її технічну відсталість і необхідність модернізації, говорить Наталія Харитонова. Незважаючи на це, будь-які дії Москви з метою посилення позицій на Каспії викликають особливе занепокоєння, і не стільки у сусідів, а скільки на Заході, відзначає Андрій Тібольд. За його словами, на Заході Росію історично розглядали як загрозу, і цей підхід особливо не змінився, взокрема, й стосовно Каспію. «Інтереси Заходу відрізняються від інтересів Росії і на Кавказі, і в цьому багатому на ресурси регіоні. Історично цей регіон - зона впливу Росії, і в неї є право відстоювати там свої інтереси, але саме тепер Росія зацікавлена в збереженні стабільності на Каспії» - вважає експерт з Амстердама.