Глобальні кризи і гуманітарна допомога Німеччини

Потреба в гуманітарній допомозі стає дедалі гострішою. Це підтверджує проект доповіді уряду Німеччини про надання гуманітарної допомоги за кордоном у період з 2014 по 2017 роки. Цю доповідь уряд ФРН представить у середу, 7 листопада. Згідно з повідомленням німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), з 2014 по 2017 роки Німеччина профінансувала закордонні гуманітарні організації, що входять до структури ООН та Руху Червоного Хреста, на загальну суму близько чотирьох мільярдів євро. Лише 2017 року Берлін виділив на гуманітарні проекти близько 1,8 мільярда євро.

Утім, у представників неурядових організацій такі дані не викликають жодної ейфорії. "Звісно, шампанське з цього приводу ми не відкорковуємо", - запевнив у розмові з DW керівник об'єднання неурядових організацій VENRO Бернд Борнгорст (Bernd Bornhorst), який сам представляє католицьку гуманітарну організацію MISEREOR. На його думку, хоч зростання видатків на гуманітарні цілі "символізує значні зусилля уряду ФРН, але водночас це ще й ознака дедалі більшого зростання потреби в допомозі у світі, в котрому нам доводиться мати справу зі щоразу більшою кількістю катастроф".

Передусім - війна у Сирії та Африка

За даними журналістів FAZ, що посилаються на проект урядової доповіді, Німеччина "збільшила свою гуманітарну допомогу більш, ніж втричі, порівняно з періодом 2010-2013 років", у зв'язку з дедалі гострішою потребою такої допомоги у світі. Ця допомога спрямовувалася передусім на Сирію та боротьбу з голодом у Африці. Особливо сильно видатки на гуманітарні цілі підскочили в 2016 та 2017 роки, тобто після масової втечі сирійців з охопленою громадянською війною Сирії.

Якщо в 2014 році уряд ФРН виділив на ці цілі 416 мільйонів євро, то вже 2017 року на гуманітарну допомогу було виділено 1,76 мільярда євро, тобто зростання більш ніж у чотири рази. 

Багато забутих криз

З огляду на нинішні тенденції у світі, голова VENRO Бернд Борнгорст виступає за здійснення системної політики підтримки країн, що розвиваються. "Ми постійно вимагаємо від уряду ФРН, щоб той залишав на нинішньому рівні видатки та зобов'язання", - каже Борнгорст. Він зазначає, що у випадку тих криз у світі, які широко висвітлювалися в ЗМІ, можна досить швидко провести конференцію донорів та зібрати відповідні кошти. Але в світі є "багато менших, забутих, однак жахливих катастроф, на які бракує коштів".

Таку думку поділяють також і німецькі політики та урядовці. Згідно з проектом доповіді, за останні роки в справі гуманітарного забезпечення стали визначальними два тренди. З одного боку, зріс розрив між потребами, що ставали дедалі більшими, та наявними коштами. З другого, погіршилися масштаби природних катастроф та збройних конфліктів. "Скрутні гуманітарні ситуації тривають роками, а й іноді десятиліттями", - зазначається в урядовій доповіді.

Гроші не є панацеєю

Утім, експерти застерігають від того, щоб розглядати двосторонню гуманітарну підтримку як панацею від всіх бід, особливо з огляду на кризу в Сирії та тривалу скруту в африканських країнах. "У цих випадках одразу бачиш, що гуманітарна допомога теж має свої межі", - каже Борнгорст.

На його думку, головна проблема криється в відсутності політичних рішень. "Гуманітарна допомога не має ставати таким собі замінником політичних рішень та ініціатив. Потрібні заходи на політичному рівні, але це вже питання зовнішньої політики", - додав він.

Надаючи допомогу, Німеччина не керується лише власними інтересами. Але уряд у Берліні розглядає гуманітарну допомогу також як спосіб гарантувати стабільність та безпеку в самій Німеччині з огляду на загрозу тероризму та громадянських воєн, що вирують у багатьох країнах. Крім того, для Німеччини, чия економіка зосереджена на експорті, вкрай важлива стабільність світової економіки. Тож, якщо в Африці та Азії можна буде попередити виникнення криз, Німеччина залишиться у виграші.