Глава МЗС Латвії: Потрібно усвідомлювати небезпеку з боку РФ
2 січня 2015 р.DW: Пане міністре, з огляду на останні події в Україні та враховуючи, що Ваша країна також межує з Росією, чи побоюєтеся Ви, що в Латвії може статися щось подібне?
Едгарс Рінкевічс: Ні, я не думаю, що це можливо, оскільки Латвія входить до складу НАТО та ЄС. Від початку подій в Україні та кримської кризи НАТО доволі багато зробила для того, аби підвищити рівень безпеки країн Балтії. Збільшився військовий контингент, кількість військової авіації. Хоча, звісно, і Росія збільшила військову присутність уздовж наших кордонів.
Була низка інцидентів у цьому контексті, але це дещо інше, ніж пряме вторгнення. Звісно, ми схвильовані через пов'язану з цими випадками небезпеку. Та ми сприймаємо це радше як сигнал для НАТО та нашої громадськості, адже Росія постійно хоче продемонструвати свою силу і вплив.
Але ж і Ваша країна має свої слабкі місця. Велику частину населення Латвії складають громадяни російського походження. Якщо провести референдум щодо східних кордонів держави, чи захотіли б ці люди надалі залишитися у складі Латвії?
Значна кількість закордонних журналістів, починаючи з весни, вже почула, що російська громада у Латвії у жодному разі не хотіла б пережити повторення подій у Криму чи в Східній Україні. Утім, останнім часом представники російських громад поділилися у своєму ставленні до подій в Україні.
Звісно, є й ті, хто солідарні з російською пропагандою і вважають, що все, що відбувається, правильно. Але є і громадяни російського походження, як також, до речі, й українці з проросійськими поглядами, які вважають, що Москва в даний момент діє всупереч їхнім інтересам. Тому у них з'являється потреба радше відчувати свою приналежність до ЄС, аніж до Росії.
Чи вважаєте Ви, що російський президент Володимир Путін "випробовує" зараз кордони НАТО?
Президент Путін намагається воскресити велич Росії у вигляді Російської імперії. Водночас він кидає виклик НАТО - у тому числі й задля того, щоб чітко продемонструвати громадянам Росії свої намагання створити сильнішу, наполегливішу, незалежнішу Росію. Якщо прослухати кілька з його цьогорічних (2014 року - Ред.) промов, то можна побачити, що у всіх них прослідковується одна й та сама лінія. Я думаю, нам усім - як у НАТО, так і в ЄС, - потрібно дуже серйозно ставитися до небезпеки, яка виникає у зв’язку з концепцією "російського світу".
Ви вважаєте, що НАТО і ЄС сприймають цю небезпеку недостатньо серйозно?
Я думаю, настрої зараз якраз змінюються. Якщо ми, приміром, порівняємо зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС і НАТО, або зутріч світових лідерів на початку року з тими, які відбулися нещодавно, то ми побачимо, що сприйняття змінилося та більшість усвідомлює, що рівновага порушена. Утім, нам потрібна сильніша реакція, сильніша стратегія. Власне це й має стати предметом обговорень у НАТО та ЄС.
На вашу думку, НАТО і ЄС правильно обрали стратегію стосовно конфлікту в Україні?
Я вважаю, що підхід НАТО та ЄС зараз - правильний. З огляду на дії ЄС стосовно України, в тому числі, Східної України, то схоже, що шлях "легкого тиску" із застосуванням санкції та підтримкою дипломатичного діалогу, це правильний шлях. Я думаю, що найважливіше при цьому - мати одностайну позицію. До речі, це й стало великим сюрпризом для російської влади - наша єдність. Навіть зважаючи на те, що нам потрібно багато дискутувати та що різні міністри чи прем'єри мають різні погляди, найважливіше - знайти єдиний підхід. Це з того, що добре. Водночас нам потрібно працювати над новою стратегією на рівні ЄС - бути політично активними у стількох сферах, у скількох лише можна. Але й не потрібно недооцінювати потенціал насильства, який криється в агресивній позиції Росії, та стримувати його. Те ж саме стосується, в принципі, й НАТО.
Стримувати агресію Москви варто, на Вашу думку, за допомогою санкцій?
Різними способами. Обмежити вплив можна і за допомогою економічних санкцій, але й з допомогою політичного діалогу щодо нагальних питань. Нам важливо не оминати увагою такі теми, як інформаційна війна або тему енергетичної безпеки. Причому не лише задля того, щоб стримувати російську агресію, але й відштовхуючись від власних інтересів. Як Ви знаєте, наша країна повністю залежить від російського газу. Тож є питання, які мають стати частиною цієї стратегії.
Щодо НАТО, то, на мою думку, пріоритетним має бути убезпечення балтійського регіону. Рішення збільшити військовий контингент, кількість кораблів та літаків для того, щоб посилити також безпеку Польщі та Румунії, правильне. Країнам НАТО потрібно розуміти, що зараз, так би мовити, знову стала актувальною п’ята стаття колективного договору НАТО, у якій зафіксований принцип "один за всіх, всі за одного". Нам потрібно у майбутньому говорити про можливості оборони, про потенціал та фінансування. Альянсу потрібно пристосуватися до умов ведення гібридної війни. Нині це стосується й інтернету - питань безпеки у мережі, боротьби з російською пропагандою за допомогою стратегічної комунікації. Приблизно так має виглядати стратегія Північноатлантичного альянсу.