Висновки спецкомісії
23 серпня 2013 р.75 засідань за півтора року, 12 тисяч папок із документами - ось підсумок роботи комісії з розслідування дій поліції та спецслужб у справі праворадикальної терористичної банди "Націонал-соціалістичне підпілля". Майже 11 років терористи нелегально діяли по всій Німеччині. Вони здійснили десять убивств, як мінімум три вибухи, грабували банки. І тільки самогубство двох терористів викрило імена реальних злочинців та їхні расистські мотиви.
Увесь цей час поліція вважала, що йдеться про мафіозні сутички серед етнічних банд, бо восьмеро з десяти жертв правих терористів мали турецьке походження. Жертви та їхні родичі опинилися під принизливими підозрами. Як могло статися, що поліція, прокуратура та Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини виявилися сліпими на праве око? Це і з'ясовувала парламентська комісія.
Безпрецедентний провал сил безпеки
В оприлюдненому 22 серпня 2013 року звіті парламентської комісії з розслідування дій поліції та спецслужб у справі терористів "Націонал-соціалістичного підпілля" - 1357 сторінок. Комісія заслухала 107 свідків та експертів. Робота ускладнювалася тим, що у слідчих раптово виникали глибокі провали в пам'яті, а відомства місяцями шукали необхідні документи. Частина документів узагалі була знищена.
Усі десятеро жертв - восьмеро вихідців із Туреччини, один грек і німецька поліцейська - були застрелені з одного пістолета. Як могло статися, що поліція та Федеральне відомство з охорони конституції не запідозрили у справі серійних убивць? І якщо майже всі жертви - мігранти, чому не розглядали версію серії злочинів за расистськими, ксенофобськими мотивами?
У своєму звіті комісія робить висновок, що "розслідування викрило важкі адміністративні занедбання та помилки аж до повних організаційних провалів у федеральних і земельних відомствах, перш за все в обміні інформацією, її аналізі, виборі співробітників та визначенні пріоритетних напрямків". У документі відверто вказано: "Це - ганебна поразка сил безпеки".
Потрібні реформи в роботі поліції та спецслужб
Комісія Бундестагу не обмежилася констатацією кричущої халатності й некомпетентності поліції та спецслужб у розслідуванні справи "Націонал-соціалістичного підпілля". Один із найважливіших факторів провалу - конкуренція між федеральними та земельними відомствами, катастрофічні прорахунки в обміні інформацією.
Частково ці недоліки вже виправлено. 19 вересня минулого року було створено єдину базу даних праворадикалів. Але залишається питання: навіщо в Німеччині існують Федеральне відомство з охорони конституції, покликане боротися з екстремістами всіх видів, а в кожній федеральній землі - власне відомство з охорони конституції? За всієї поваги до принципу федералізму, чому б не об'єднати їх в одне, центральне відомство? Адже конституція чинна для всіх громадян Німеччини незалежно від того, в якій федеральній землі вони мешкають.
У поліції має бути більше іноземців
Комісія Бундестагу сформулювала у своєму звіті 47 конкретних пропозицій для покращення роботи поліції та спецслужб. Зокрема, пропонується під час вибору кадрів підвищити кількість представників етнічних меншин та мігрантів. Голова комісії, соціал-демократ Себастіан Едаті, коментує: "Я впевнений, що якби серед керівництва був хоча б один співробітник турецького походження, не знадобилося б шість років, перш ніж у полі зору вперше з'явилася версія убивств за расистськими мотивами".
Щодо Федерального відомства з охорони конституції єдності в комісії немає. Партія Лівих давно виступає за повну його ліквідацію, Зелені вимагають "розпустити і створити заново", а християнські демократи й соціал-демократи вимагають реформ. Дещо вже зроблено: із 17 шефів федеральних і земельних відомств п'ятеро пішли у відставку.
У звіті комісії є й вимога впорядкувати роботу з "інформаторами". Часто це члени праворадикальних груп, у тому числі злочинці. Проведене комісією розслідування виявило, що чимало з них отримували від відомств із охорони конституції щедрі винагороди, які використовували для пропаганди своїх людиноненависницьких поглядів. А інформація, яку вони постачали, або була неправдивою, або осідала в архівах.
Напівправда - це ще не половина правди
Комісія Бундестагу закінчила свою роботу. Спікер парламенту Норберт Ламмерт високо оцінив її результати. Водночас він підкреслив права меншин: "Захист здоров'я і життя, а також усіх гарантованих конституцією прав розповсюджуються на всіх, хто проживає в Німеччині, незалежно від їхнього походження".
Під час зустрічі зі своїм німецьким колегою Ґідо Вестервелле звіт схвалив і міністр іноземних справ Туреччини Ахмет Давутоглу. А ось один із адвокатів жертв праворадикального терору Мехмет Даймаґюлер вважає, що розслідування має тривати. "Напівправда - це ще навіть не половина правди", - каже він.
Розслідування буде продовжене. В Мюнхені триває суд над імовірною спільницею терористів Беатою Цшепе. 2 вересня має відбутися засідання Бундестагу для обговорення висновків комісії. Одне з питань порядку денного вже можна передбачити: як підвищити рівень парламентського контролю над спецслужбами.