Газопровід OPAL затьмарив відносини між Варшавою та Берліном

Польща не приховувала свого скепсису ще тоді, коли йшлося про газопровід "Північний потік", який протягнули по дну Балтійського моря і по якому, починаючи від 2011 року, блакитне паливо напряму транспортується з Росії до Німеччини. Проект і досі затьмарює відносини між Німеччиною та Польщею. Але й наступний проект теж має аналогічний ефект. Газогін OPAL тягнеться від Балтійського моря уздовж німецько-польського кордону на південь та сполучає "Північний потік" з європейськими газотранспортними системами. Таким чином, російський газ транспортуватиметься на захід, а також до Чехії.

Особливі умови для російського газу

Хоча європейські антимонопольні правила Третього енергопакету не дозволяють, щоб фірми, які продають газ, також контролювали газопроводи та блокували доступ на ринок іншим гравцям, OPAL вдалося від самого початку отримати особливі умови.

Єврокомісія та німецьке Федеральне агентство мереж (BNetzA) дозволили у 2009 році "Газпрому" використовувати в майбутньому половину потужностей газопроводу. Тоді поляки ще не протестували.

Іншу половину передбачали віддати конкурентам російського гіганта. Однак план провалився - "Газпром" добився ще більшої частки потужностей. У травні 2016 року відбулися нові домовленості між BNetzA, дочірньою компанією "Газпрома" та оператором газопроводу. Наприкінці жовтня Єврокомісія дала свою згоду.

Залежність від російського газу

Таким чином, "Газпром" може використовувати до 90 відсотків потужностей OPAL. Передумова: додаткові потужності мають купуватися на аукціоні. Експерти тут вбачають проблему та вказують на залежність від газопостачання з Росії. "Її потрібно зменшити. Однак з такими рішеннями ми нічого не досягнемо, радше геть навпаки", - пояснила DW Клаудія Кемферт з Німецького інституту економічних досліджень у Берліні.

Однак дехто дивиться на ситуацію інакше. Кірстен Вестфаль, експертка з енергетики Фонду науки і політики вказує, що "як тільки з'являться нові зацікавлені сторони, у "Газпрому" більше не буде жодного шансу". Але проблема полягає в тому, що на першому і поки що єдиному аукціоні потужностей OPAL, який відбувся наприкінці 2016 року, жодних інших зацікавлених сторін не було. Чи це зміниться в майбутньому, не ясно. Оператор OPAL Gastransport залишила запит DW без відповіді.

Польща як "сліпий позивач"

Польща оскаржила в суді рішення ЄС. На початку грудня 2016 року польська державна енергокомпанія PGNiG подала позов до Суду ЄС. Свій позов подав також і польський уряд. До того ж, польський концерн оскаржив домовленості з OPAL у вищому земельному суді в Дюссельдорфі.

Однак підготувати скаргу було непросто, оскільки Єврокомісія спочатку не хотіла оприлюднювати угоду, підписану в жовтні 2016 року. Тому польському концерну довелося позиватися "наосліп". "Наш позов ми підготували на основі повідомлень у пресі", - пояснив один з речників PGNiG. Єврокомісія згодом все ж таки опублікувала документ. Затягування публікації вона пояснила тим, що була зв'язана правилами, а також "захистом чутливої ділової інформації".

Наприкінці 2016 суд у Люксембурзі попередньо призупинив рішення Єврокомісїі стосовно розширення обсягів постачання газу через трубопровід OPAL. Остаточне судове рішення очікується влітку 2018 року. Тижнем пізніше аналогічне рішення виніс і суд у Дюссельдорфі. Таким чином дію домовленостей було тимчасово заблоковано.

Бізнес триває

Однак усі судові спори не завадили наприкінці року прокачати по обох газопроводах - OPAL та "Північному потоку" - рекордні обсяги російського газу. Завантаження OPAL наблизилося до позначки у 100 відсотків.

У Польщі заявляють про "ігнорування судового рішення". Німецька сторона відповіла, що йдеться про наслідок грудневого аукціону. Компанія-оператор газопроводу розглядає рішення Вищого земельного суду в Дюссельдорфі як таке, що стосується лише майбутніх аукціонів, а не тих, котрі вже відбулися.

Чого боїться Польща?

Ті, хто піддає критиці польську позицію, стверджують, що Польща давно могла підключитися до "Північного потоку", але не хотіла цього робити. У Варшаві однак заявляють, що йдеться не лише про домінування Росії на енергетичного ринку, але також про стабільність в Україні, яка заробляє на транспортуванні газу. Її роль як транзитної країни зменшиться, якщо більше блакитного палива качатимуть через OPAL, і це вже відчувається.

З підвищенням обсягів прокачування газу через "Північний потік" та OPAL його транзит через Україну впав на 20 відсотків, інформує український "Нафтогаз". Також Кірстен Вестфаль бачить ризики для українського транзиту. І не лише через "Північний потік", але також і через новий російсько-турецький проект "Турецький потік". "До цього слід додати також, що Україна змінила свою стратегію щодо закупівлі газу внутрішнього споживання і повністю його отримує з Заходу", - пояснила експертка берлінського Фонду науки і політики.

Незгода щодо енергетичної безпеки

Саме тому до проектів "Газпрому" і надалі зберігається дуже критичне ставлення. У Єврокомісії та Німеччині очевидно дотримуються думки, що "більше імпортованого з Росії газу і більше прямих сполучень означатимуть і більше енергетичної безпеки", критикує Агата Лоскот-Страхота, експертка Центру східних досліджень у Варшаві.

Проти цього виступає не лише Польща, але й ціла низка інших країн Центральної Європи, які в залежності від російському газу вбачають "джерело ризику". "Ці країни шукають можливостей, диверсифікувати джерела та шляхи", - додає Лоскот-Страхота. Чим більше російського газу тече через "Північний потік" та OPAL, тим важче втілити альтернативні газові проекти, як-то імпорт газу з Норвегії через майбутній балтійський газопровід, за що активно агітує Польща, або посилене постачання зрідженого газу, використовуючи новий польський термінал Свіноуйсьце.

Але поки що всі чекають на остаточне завершення суперечки навколо газопроводу OPAL. Процес у Суді ЄС швидше за все ще триватиме до серпня 2018 року, повідомив речник суду. Наприкінці березня Польща дістала підтримку: український "Нафтогаз" подав до Європейського суду подібний до польського позов проти Єврокомісії.