Військова реформа: контрактник - це ще не професіонал

У 2017 році уряд України проголосив та законодавчо затвердив пріоритетність членства в НАТО для зовнішньополітичного курсу країни. Набуття членства у Північноатлантичному альянсі передбачає запровадження спільних військових стандартів. Зокрема й у системі підготовки кадрів. Поступовий перехід до стандартів НАТО (STANAG) в Україні запланований до 2019 року. За словами міністра оборони України Степана Полторака, вже запроваджено чотири програми НАТО для підготовки кадрів української армії. А в структурах міноборони та генштабу працюють 29 іноземних радників, зокрема із США, Канади, Литви та Великобританії.

Концепція реформування та військова освіта

Серед основних цілей у схваленій цього року Концепції реформування кадрової політики Збройних сил зазначається комплектування армії професійним особовим складом за контрактом. Зокрема, передбачається укомплектування контрактниками сержантських і старшинських посад військових частин бойового складу на рівні не менше 80 відсотків штатної чисельності. Проте перспективна модель ЗСУ, перш за все, передбачає й реформування самої системи підготовки відповідних кадрів.

Для підготовки до служби на контракті в ЗСУ на посадах офіцерського складу термін навчання у вищих військових навчальних закладах триває 4-5 років, у військовому коледжі сержантського складу - 2,5 роки.

Брак сержантів

Згідно з концепцією реформування кадрової політики, до 2020 року щонайменше 80 відсотків молодшого офіцерського складу матимуть 2,5-річну військову освіту у коледжах. Реалії свідчать, що на сьогодні армія ще дуже далека від цієї мети. Саме брак військової освіти у сержантній ланці офіцери називають однією з великих проблем на практиці.

Співрозмовники DW серед командирів підрозділів у зоні бойових дій на Сході України наголошують на гострій нестачі командирів нижчої ланки. Зокрема командирів взводів та рот - саме на ці посади найменше йдуть служити за контрактом - військові з відповідною освітою йдуть у вищі ланки. "Ситуація зараз така, що ті, хто міг би командувати такими підрозділами, вже мають бойову практику. Проте вони не мають потрібної освіти, а відповідно й теоретичної підготовки. Це унеможливлює керування підрозділом", - коментує DW командир роти однієї з бригад ЗСУ.

Які критерії відбору?

Протягом наступних трьох років особовий склад Збройних сил має скоротитися до 130 тисяч осіб замість нинішніх 250 тисяч. Якщо ці наміри будуть втілюватися в життя, проблема якості підготовки особового складу ставатиме ще гострішою.

Одним із головних завдань у сфері кадрової політики міноборони називає створення сучасної системи кадрового менеджменту. На запит DW у департаменті кадрової політики МО відповіли, що загальних і уніфікованих стандартів НАТО в галузі кадрової політики, які стосуються підготовки та відбору кадрів для контрактної служби не існує. Чи це означає, що критерії відбору до української армії будуть значно відрізнятися від армій країн НАТО? У міністерстві зазначають, що керуватимуться у цих питаннях "історичним досвідом, ментальністю населення, культурним розвитком".

У розмові з DW заступник командира 55-ї бригади ЗСУ Ігор Немінський пояснив, як відбувається відбір на практиці. З потенційним контрактником проводять низку психологічних тестів та перевірок стану здоров’я. "Важливим є загальноосвітній рівень та мотивація до військової служби, сформованість ідейних цінностей, моральних та професійних якостей, відсутність судимостей", - коментує DW Немінський. Під час особливого періоду, який від березня 2014 року по сьогоднішній день діє в Україні, граничний вік для контрактників збільшено до 60 років для чоловіків та 50 років для жінок.

Водночас інші командири на місцях, які погодилися говорити не під запис, називають високі критерії відбору далекими від реалій. На практиці, кажуть співрозмовники DW з числа командирів, які перебувають у зоні бойових дій, наразі важливішою є кількість контрактників, а не рівень їхньої освіти, стан здоров’я чи навіть кримінальне минуле.

Приваблива, але не для всіх

Значно збільшені протягом останніх двох років зарплати контрактникам призвели до того, що служба в армії стала фінансово більш привабливою, особливо у зоні бойових дій. "На сьогоднішній день на передовій знаходяться виключно військові контрактної служби", - розповідає DW один з бойових командирів підрозділу ЗСУ, що перебуває у зоні АТО. За його словами, у 2014-2015 роках більшість його підлеглих підписували контракти виключно з огляду на патріотичні почуття - тепер зарплата відіграє одну з вирішальних ролей. "У 2015 році командир взводу отримував 4700-4800 грн на місяць. Зараз ця сума становить 8600-8700 грн. Усі, хто перебуває на передовій, незалежно від звання, гарантовано отримують ще 10 тисяч грн на місяць. Так, рядовий боєць щонайменше має зарплату 7 +10 тисяч грн - для деяких це значний стимул йти не просто на контракт, а саме на передову", - пояснює співрозмовник DW.

Тим не менше, особливим попитом вільні вакансії в армії досі користуються скоріше серед мешканців провінції і людей з низьким рівнем освіти. Для освіченої молоді і жителів великих міст робота в армії досі часто недостатньо оплачувана і престижна. "У моєму підрозділі є чоловіки, яким по 40-50 років. Перед війною здебільшого вони не займалися кваліфікованою працею. Багато з них не мають освіти, і як це не прикро визнавати, часом не вміють навіть писати", - розповів DW на правах анонімності офіцер одного з бойових підрозділів.

Судимість - не проблема?

Як розповідають молодші офіцери, чимало нових контрактників у минулому мали проблеми із законом, були засуджені здебільшого за нетяжкі злочини, такі як крадіжки. "Часто можна зустріти військового на передовій і вже за специфічними татуюваннями зрозуміти, що людина була у тюрмі, має погашену судимість. Проте деяким їх гасили вже під час служби", - пояснює співрозмовник.

DW запитала міністерство оборони, чи може така тенденція вплинути на "криміналізацію" системи контрактної армії. У міністерстві відповіли, що "зазначені випадки не носять масового характеру та не будуть суттєво впливати на якісний склад військовослужбовців служби за контрактом".

Командир, у підрозділі якого є колишні ув’язнені-контрактники, так пояснює цю ситуацію: "Здебільшого ці люди після відбуття покарання не змогли адаптуватися у соціумі, тому вирішили йти в армію. Проте це нічого не означає: якщо у підрозділі є дисципліна та правильне керівництво, минуле ніяк не впливає на службу".

Стандарти НАТО вже за три роки?

З огляду на цілу низку системних проблем в українській армії, у тому числі з військовою освітою і підбором кадрів, плани міністрества оборони України досягнути стандартів НАТО до 2020 року видаються доволі оптимістичними. Попри помітні позитивні зрушення, за наявних труднощів глобальні зміни потребують, вочевидь, більше трьох років, відведених урядом для реформи. Бойові офіцери, з якими поспілкувалася DW вірять в успіх реформи, хоч і називають її довгостроковим проектом. Для успішних змін в армії, переконані співрозмовники у молодшій і середній офіцерській ланці, військо потребує люстрації у керівництві. На адресу вищих армійських чинів часто лунають закиди у некомпетентності і корумпованості.