Україна-ЄС: сподіватися на зміни не варто

Цього тижня прем’єр-міністр України Микола Азаро має відвідати Брюссель для участі в Раді співробітництва Україна-ЄС. Керівник українського уряду планує також зустрітися з єврокомісаром Штефаном Фюле та президентом Європарламенту Мартіном Шульцом. Однак, за даними німецького агентства dpa, ні президент Європейської ради Герман ван Ромпей, ні голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зустрічатися з Азаровим не планують. Загалом же, зустріч не стане ключовою та не призведе до змін у відносинах між Україною та Євросоюзом, вважають експерти.

Переговори не на найвищому рівні

Візит Миколи Азарова до Брюсселя навряд чи змінить тон міждержавних відносин, переконаний експерт Центру європейських політичних студій Грант Костанян. Він припускає, що приїзд не призведе до відчутного потепління із кількох причин. По-перше, Микола Азаров, на думку аналітика, не є найвпливовішою політичною персоною в середовищі української еліти. «По-друге, цей візит відбувається не на найвищому рівні комунікації, і я не думаю, що цей візит спричинить щось істотне», - зазначає Костанян.

Треба пам’ятати й про те, що поїздка Азарова передусім присвячена відвідинам засідання Ради співробітництва України з ЄС, тобто це плановий захід, проведення якого не залежало від бажання українського прем’єра чи європейців, наголошує експерт Центру Карнегі в Брюсселі Ольга Шумило-Тапіола. Аналітик зазначає, що нині європейські політики розділилися на два табори щодо співпраці з Україною. І якщо одні вважають, що поки ситуація в Україні не зміниться, то підтримувати з нею контакти на високому рівні не варто, то інші готові йти на діалог. «Президент Європарламенту Мартін Шульц належить до групи людей, яка обурена тим, що відбувається в Києві, але все ж таки виступає за те, що треба зустрічатися, говорити і намагатися переконати», - каже Шумило-Тапіола. При цьому Шульц іще й належить до групи європейських соціал-демократів, що підписали меморандум про співпрацю з Партією регіонів восени 2010 року.

Все залежить від рішення Києва

Загалом же, відзначає Грант Костанян, зустріч Азарова з європейцями відбудеться приблизно за таким сценарієм: Європа висуватиме свої вимоги, а прем’єр намагатиметься покращити відносини. Та не варто очікувати від цих відвідин продуктивних результатів доти, доки «відбувається жорстке поводження із лідерами опозиції, а країна прямує до більш авторитарного типу правління, що є контрастом до очікувань Євросоюзу», - каже Костанян.

«У Брюсселі та інших столицях ЄС розуміють, що рішення ухвалюються не під час візиту та не прем’єр-міністром України, а президентом та його колегами на Банковій», - підкреслює Шумило-Тапіола. Вона також вважає, що зміну політики Євросоюзу стосовно України можна пов’язувати швидше не з візитом Азарова, а з тим, чи будуть ухвалені якісь рішення в Києві. Для самих же українців, на думку дослідниці, невизначена позиція ЄС стосовно України є гіршою, ніж якась чітка відповідь.

«Поки ЄС намагається знайти цей консенсус, на жаль, українська влада, бачачи цю слабкість Євросоюзу, буде продовжувати робити ті кроки, які будуть проти українського народу. Тому більша чіткість Євросоюзу була би кращою для українців», - переконана вона. І хоча невизначеність ЄС може тривати ще упродовж деякого часу, експерт зазначає, що цьогорічні парламентські вибори – це останній термін, до якого в українського керівництва ще є час щось змінити».