Чи почала українська економіка знову зростати

Минулий тиждень відзначився для українців цілою низкою приємних новин економічного характеру. 22 березня Державна служба статистики опублікувала інформацію, згідно з якою промислове виробництво у лютому 2016 року зросло на 7,6 відсотка в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року. Така тенденція зафіксована в Україні вперше за минулі три роки. У порівнянні зі січнем цього року промвиробництво також зросло - на 8,2 відсотка.

Наступного дня на засіданні уряду прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що в лютому зафіксовано зростання ВВП України на один відсоток. За його словами, разом збільшенням темпу зростання промислового виробництва це дає підставу говорити про "реальні ознаки макроекономічної стабілізації".

Тоді ж міністр фінансів Наталія Яресько прозвітувала про виконання державного бюджету. Виконання цього завдання багато експертів на початку минулого року вважали нереалістичним. Втім, план доходів було не просто виконано, а перевиконано на 2,6 мільярда гривень. Витратити вдалося менше запланованого на 5 мільярдів гривень. А дефіцит бюджету скоротився на 33 мільярди гривень, або на 2,6 відсотка від ВВП.

Повільне відновлення

Опитані DW експерти вважають наведені вище показники свідченням повернення української економіки на шлях одужання, але водночас аналітики демонструють лише помірний оптимізм. За словами інвестиційного банкіра компанії Dragon Capital Сергія Фурси, "дно" кризи вже давно позаду. Тому нічого дивного в позитивній динаміці немає.

Ще більш обережний в оцінці цих даних - професор економіки Пітсбурзького університету та засновник аналітичної платформи VoxUkraine Тимофій Мілованов. Він каже, що про зростання економіки говорити ще зарано, віддаючи перевагу слову "відновлення", яке, на додачу, відбувається досить повільними темпами.

Старший економіст центру соціально-економічних досліджень Case Україна Володимир Дубровський впевнений, що дивуватися оптимістичній тенденції не варто. Він та його колеги передбачали стабілізацію задовго до цього. "Економіка - це живий організм. Вона прилаштовується до нових умов, стабілізується й далі починає зростати", - пояснює Дубровський.

На додачу до цього, головні ризики, пов'язані з війною, залишилися позаду, а податковий тиск разом із співвідношенням державних видатків до ВВП трохи зменшилися. Все це, на думку експерта, знизило навантаження на економіку та створило умови для росту. Промисловому виробництву також допомогло покращення зовнішньої кон'юнктури для українських товарів, зокрема - зростання ціни на метал.

Політика як загроза

Але розраховувати на допомогу світових сировинних ринків у довгостроковій перспективі не варто - в цьому експерти також спільні. Тому й важка промисловість навряд чи стане ключовим елементом зростання, впевнений Мілованов. Ринки сировини залишаються слабкими, а українські підприємства здебільшого занадто застарілі, пояснює професор економіки.

Допомогти відновленню може поєднання двох факторів: здешевлення робочої сили через девальвацію валюти та відкриття європейських ринків завдяки зоні вільної торгівлі з ЄС, прогнозує Дубровський. Експерт запевняє: "У короткостроковому плані це буде одним із драйверів". Завдяки цьому в підприємців буде мотивація модернізувати наявні виробничі майданчики, які були б орієнтовані на експорт власної продукції до країн Європи. На даний момент, за словами Дубровського, такі інвестиції можуть обійтися порівняно недорого.

Втім розслаблятися поки що не варто - більшість загроз не зникла з горизонту. Так, революція, за словами Дубровського, переросла в політичну кризу. Це більш м'яка форма, але вона також створює проблеми для економіки. Із тим, що політика може стати на шляху стабілізації, згоден і Фурса. "На нас очікує поступове економічне зростання, якщо не робитимемо дурниць, як, наприклад, припинення співробітництва із МВФ", - каже інвестбанкір.