Проблема для канцлера

Відставка президента, найвищої представницької особи в країні, віщує для канцлера самі лише проблеми. За іронією долі, зараз, замість того, щоби розв’язувати кризу у єврозоні, Меркель доведеться присвятити себе вирішенню політичної кризи удома. У п’ятницю, 17 лютого, зранку канцлерові довелося останньої миті повідомити про скасування запланованої поїздки до Рима, де вона мала зустрітися з італійським прем’єром Маріо Монті. Пошуки наступника Вульффа віднімуть у неї чимало часу та уваги, які вона хотіла присвятити вирішенню боргової кризи.

Питання влади

Меркель у цій ситуації йдеться й про владу, адже саме президент підписує усі законодавчі акти, ухвалені Бундестагом. Інакше закони просто не набирають чинності. Саме тому в інтересах Меркель підібрати кандидатуру, політичні погляди якої не були б віддаленими від її особистих. Для цього кандидат має отримати на Федеральних зборах, які скликають для виборів президента, достатню підтримку серед членів коаліції - Вільної демократичної партії та ХДС/ХСС. У них беруть участь як депутати парламенту, так і представники федеральних земель.

Під час Федеральних зборів 2010 року тодішній кандидат Меркель Кристіан Вульфф заручився необхідною підтримкою лише з третьої спроби. Не виключено, що цього разу все буде ще складніше. Федеральні збори мають відбутися не пізніше 18 березня. Це означає, що канцлер має розраховувати на більшість у Федеральних зборах до 6 травня, коли відбудуться місцеві вибори у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн. Поразка на цих виборах сил чорно-жовтої коаліції означає для Меркель і втрату більшості у Бундесраті. У Федеральних зборах є представники 16 земель, які становлять половину від учасників зборів.

Імідж канцлера не постраждав

Та принаймні однієї проблеми Меркель не має. А саме іміджевого удару, який поставив би під сумнів її владний авторитет. Останніми тижнями її рейтинг навіть зріс. Німці загалом задоволені тим, як їхня канцлер "розрулює" кризу у єврозоні. Закиди ж у бік президента щодо підозр в отриманні економічних дивідендів від друзів, схоже, не нашкодили іміджеві Меркель.

Кристіан Вульфф був останнім у списку претендентів, яких підтримувала Меркель. 2010 року він ще був успішним прем’єром Нижньої Саксонії. Його навіть вважали таємним претендентом на канцлерську посаду. На думку багатьох політичних оглядачів у Берліні, Меркель тоді думала на перспективу. Позитивний імідж 51-річного президента мав згладити у пам’яті відставку його попередника Горста Келлера.

Якщо ж зараз підозри проти Вульффа підтвердяться обвинувальним висновком, це означатиме, що Анґела Меркель свого часу припустилася прикрого прорахунку. Їй можна буде дорікнути і тим, що вона надто довго підтримувала особу, яка на цю вірність не заслуговувала. Останніми днями з опозиції вже пролунали подібні слова. Але це цілком внутрішньонімецька дискусія. На міжнародній арені серйозного впливу вона не матиме. Вже у суботу, 18 лютого, голови коаліційних партій обговорюватимуть кандидатуру наступника Кристіана Вульффа.

Автори: Вольфганг Дік / Дмитро Каневський
Редактор: Тетяна Бондаренко