Поворотний момент українських реформ

Заява міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса про відставку, в якій політик прямо звинуватив президентську команду в блокуванні реформ, стала дуже тривожним сигналом для української громадськості. І хоч міністр уже заявляв про тиск з боку нових "любих друзів", які прагнуть відновити старі схеми, 3 лютого він уперше назвав конкретне ім'я людини, в інтересах якої вибудовуються ці схеми.

Це народний депутат, перший заступник голови фракції "Блоку Петра Порошенка" (БПП) Ігор Кононенко, який, за словами Абромавичуса, "активно лобіював своїх людей на посаду гендиректора Укртрансаміаку". Кононенко звинувачення відкидає. На брифінгу Абромавичус згадав також кадрові рекомендації, які надходили з Адміністрації президента України.

Критичний момент

"У мене та моєї команди немає бажання бути ширмою для відвертої корупції чи підконтрольними маріонетками для тих, хто хоче у стилі старої влади встановити контроль за державними грішми", - під цією цитатою з заяви Абромавичуса підписалися б чимало фахівців, які намагаються проводити в Україні реформи.

У розмові з DW професор Піттсбурзького університету та співзасновник порталу VoxUkraine Тимофій Милованов нагадує, що схожа ситуація склалася у грудні 2015 року в міністерстві інфраструктури, коли про свою відставку заявили міністр Андрій Пивоварський та його команда. Втім, Пивоварський тоді не ризикнув виносити скандал на публіку, назвавши приводом до звільнення низькі зарплати чиновників.

На думку Милованова, відсьогодні легітимність української влади підірвана, і зараз є два варіанти розвитку подій. Або новий уряд буде сформовано за сценарієм БПП, що призведе до загнивання української влади. Або ж буде великий скандал, внаслідок якого чесні міністри залишаться на своїх посадах, а Кононенко відступить. "Але проблема не в Кононенку. Ми бачимо, що прізвища міняються, а суть залишається", - вважає Милованов.

Реакція Заходу

Про серйозність проблеми свідчить оперативна і жорстка реакція послів провідних дев'яти західних країн (у тому числі США, ФРН та Франції) в Україні, які прокоментували відставку Абромавичуса спільною заявою, в якій несподівано різко висловили глибоке розчарування відставкою та закликали українську владу ставити інтереси українського народу вище своїх. "Важливо, аби українські лідери відкинули свої дріб’язкові розбіжності, назавжди залишили у минулому корисливі інтереси, що гальмували розвиток країни протягом десятиліть", - ідеться у заяві.

Демарш міністра економіки навряд чи став сюрпризом для західних партнерів України. "Західні партнери вже давно все зрозуміли. Саме тому стало відчутним охолодження (до України), і йдуть розмови про відновлення відносин з Росією. Новин для партнерів у заяві Абромавичуса немає", - каже Милованов.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що міжнародні донори відмовляться надавати фінансову підтримку уряду, який намагатиметься зруйнувати проведені в Україні реформи. "Міжнародні партнери можуть поставити політичний ультиматум Порошенку як умову розблокування зовнішнього фінансування, а інших його джерел в України немає", - каже він.

Потрібні вибори

Німецький політолог Андреас Умланд підтверджує очікування українських експертів. На його думку, відставка Абромавичуса приверне значну увагу як в Україні, так і за кордоном. "Міністерство економіки має добру репутацію серед західних донорських організацій та урядів. А тому відставка міністра викличе зворотну реакцію від західних посольств та київських офісів МВФ, Світового банку, ЄБРР тощо", - очікує політолог. Умланд не виключає, що ця подія призведе до значної урядової кризи.

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук називає заяву Абромавичуса співрозмірною з побиттям студентів на Майдані у листопаді 2013 року. "Після цього працювати по-старому, коли деякі міністри-реформатори робили реформи, а за це донори заплющували очі на корупцію, вже неможливо", - вважає він. Мандат довіри владою втрачено, тож потрібне перезавантаження політичної системи. "Як можна керувати, не маючи жодної політичної підтримки? Я думаю, це був старт дострокових парламентських виборів", - каже Боярчук.