Відносини України з ЄС: труднощі взаємного зближення

Оцінювати успіхи України в реалізації угоди про асоціацію з ЄС ще рано, але український уряд відзначає стійку позитивну тенденцію. Про це під час міжнародної конференції "Відносини Україна-ЄС: тест на міцність", що відбулася 14 листопада у Києві, заявив заступник директора департаменту міжнародної торговельно-економічної співпраці та євроінтеграції міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олексій Рожков. За його словами, торгівля з країнами ЄС "стала більш передбачуваною та дешевшою" для українського бізнесу.

Найбільшим успіхом на європейському ринку користується українська сталь, хімічна та сільськогосподарська продукція, але дедалі більш цікавим для європейців стає й українське машинобудування. Як повідомив Рожков, тільки від початку цього року фіскальні органи України видали українським підприємцям для експорту товарів до ЄС більше 45 тисяч сертифікатів EUR.1. А ще 103 підприємства скористалися вигодами європейської системи генеральних преференцій, що охоплюють 547 товарних позицій. "Ми спостерігаємо зростання експорту до ЄС і імпорту з країн Євросоюзу. Хоча наразі ще не варто порівнювати ці показники з 2013 роком, але тенденція є позитивною", - сказав Рожков.

Своєю чергою, голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що він категорично не згоден із тими, хто стверджує, що Україна нічого не виграла від асоціації з ЄС. Посол нагадав, що від самого початку з європейського блоку лунали попередження, що угода не дасть миттєвого ефекту, але сприятиме реформам та модернізації економіки України. "Всі реформи, які ви впроваджуєте, ви робите для того, щоби стало краще тим, хто тут живе. ЄС надає Україні мільярд євро макрофінансової допомоги, а загальна сума вливань сягає семи мільярдів євро. Євросоюз, Європейський банк та Європейський інвестиційний банк залучені в усі сектори, де провадяться реформи", - зазначив Мінгареллі.

В очікуванні "безвізу"

Однією з найгостріших проблем в українсько-європейських відносинах залишається надання Євросоюзом безвізового режиму для українців. Віце-прем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що сьогодні переважна більшість українців підтримують євроінтеграційні процеси. "За соціологічними дослідженнями, 46 відсотків українців підтримують вступ до ЄС", - зазначила вона.

Перша віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко закликала Брюссель "не застосовувати до України подвійні стандарти" і виконати свою частину зобов'язань у відповідь на виконання Україною всіх попередніх критеріїв. Своєю чергою, Мінгареллі нагадав, що в Брюсселі визнають, що Київ виконав всі ці критерії і що Євросоюз готовий надати Україні безвізовий режим, але на це потрібно ще трохи часу.

Він зазначив, що заява Єврокомісії про готовність надання безвізового режиму була оприлюднена ще кілька місяців тому. Відтоді, за словами Мінгареллі, Європарламент і Рада ЄС обговорюють механізм призупинення дії "безвізу", який у Євросоюзі хотіли би включити в угоди щодо надання безвізового режиму не тільки для України, а для всіх країн. "Ніхто не каже, що для цього знадобиться п'ять або п'ятнадцять років, Україна вже в найближчому майбутньому отримає безвізовий режим", - наголосив голова представництва ЄС.

Транзитні пристрасті

Україна домагатиметься від Євросоюзу розширення доступу на європейські ринки українських товарів і допомоги в реалізації її транзитного потенціалу, зазначила Геращенко. За її словами, Україна терпить значні збитки не лише від воєнної агресії Росії, а й від блокування Москвою українського транзиту та торгівлі з країнами Азії через російську територію. "Росія хоче не лише завоювати Україну, а й задушити її економічно, і тому нам необхідна підтримка Євросоюзу", - сказала вона.

Геращенко повідомила, що парламент України ухвалить впродовж цього тижня звернення до ЄС не лише щодо своєчасного надання безвізового режиму, а й з протестом проти дозволу Єврокомісії російському "Газпрому" майже на повну потужність використовувати газопровід Opal, що з'єднує газові мережі Центральної Європи з "Північним потоком". Геращенко назвала це "порушенням угоди про партнерство". Адже у російської компанії з'являється можливість постачати газ в Європу в обхід України.

Хюг Мінгареллі ухилився від відповіді на питання DW про те, чи є цей дозвіл остаточним. Натомість Іванна Климпуш-Цинцадзе відповіла, що українське МЗС виступило з "адекватною заявою" щодо цієї двосторонньої проблеми і в ЄС є політики, що поділяють стурбованість Києва. "Минулого тижня європарламентар від Польщі Яцек Саріуш-Вольський прилюдно вибачився перед Україною за три речі: затримку надання безвізового режиму і ратифікації угоди про асоціацію, а також за рішення про Opal", - зазначила вона. За словами віце-прем'єрки, Київ буде і далі надавати Брюсселю свої аргументи "щоби протистояти негативу від цього рішення".