Після зустрічі у Парижі

Після завершення 2 жовтня у Парижі переговорів глав держав і урядів Німеччини, Франції, України та Росії для вирішення кризи на Донбасі, кожен з лідерів вийшов зі своїм меседжем. Анґела Меркель запевнила, що "Росія і Україна зблизились". Франсуа Олланд дипломатично пояснив, що мінські домовленості, вочевидь, не будуть виконані у встановлений для них строк - 31 грудня. Петро Порошенко повідомив, що спеціальну моніторингову місію ОБСЄ буде розширено.

Утім, видається, що головним підсумком зустрічі "Нормандської четвірки" стала домовленість про проведення місцевих виборів на неконтрольованих Україною територіях за спеціальним законом. "Ми звернулися із закликом до зацікавлених сторін узяти участь у цьому процесі. Вибори, які були призначені на 18 жовтня ("ДНР"), не зможуть бути реалізовані доти, доки не будуть реалізовані певні домовленості", - наголосили Меркель і Олланд. Російський президент Володимир Путін "зобов'язався" вплинути на сепаратистів, щоб ті провели вибори саме так, як цього вимагають мінські домовленості, додала Меркель.

"План виборів" був вперше запропонований на зустрічі глав МЗС країн "Нормандської четвірки" 12 вересня в Берліні. Його автором вважається координатор робочої групи Тристоронньої контактної групи в Мінську П'єр Морель.

Перемога України?

Заступник голови фракції Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді Олексій Гончаренко сказав в інтерв'ю DW, що несприйняття Заходом запланованих на 18 жовтня місцевих виборів у самопроголошеній "ДНР" стало перемогою України на саміті у "нормандському форматі". Водночас народний депутат не виключив, що якісь поступки були і з українського боку. "Якби у нас була ядерна зброя та оборонний бюджет у 80 мільярдів доларів, ми могли б говорити мовою ультиматумів, а не дипломатії. Але я не бачу жодної поступки, яка була б небезпечною для України, яка б руйнувала наш суверенітет", - сказав Гончаренко.

Не менш гарячу підтримку підсумкам паризької зустрічі висловив і лідер руху "Український вибір", екс-глава адміністрації президента Леоніда Кучми, котрий долучений до Мінська, Віктор Медведчук. "Рукостискання президентів України і Росії, принципова позиція президента Франції Франсуа Олланда і канцлерки Німеччини Анґели Меркель щодо невідкладного і неухильно виконання Мінських угод свідчать про те, що сторони виробили "дорожню карту" з врегулювання конфлікту на Донбасі мирним шляхом і збереження територіальної цілісності України", - підсумував у своєму інтернет-блозі Медведчук, котрий вважається проросійським політиком і особистим другом президента РФ Путіна.

Критика опозиції

На відміну від нього, заступник голови парламентської фракції Радикальної партії України Андрій Лозовий вважає паризькі переговори цілковитим провалом української дипломатії. Представник партії, яка вийшла зі складу правлячої більшості та перейшла в опозицію до курсу президента Порошенка звинуватив главу держави у спробі амністувати "вбивць героїв-українців", а також у "повній легалізації" самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". "У той час, як патріотів і захисників суверенітету України у війні з агресором режим Порошенка масово кидає в тюрми, у Парижі вдалося те, що не вдалося путінським танкам на Донбасі", - сказав DW Лозовий.

Він назвав досягнуті на зустрічі "Нормандської четвірки" угоди "паризьким котлом для України". На думку Лозового, за яким би законом не відбувалися б вибори на окупованих Росією територіях Донбасу, вони стануть лише фарсом і приведуть до влади антиукраїнські сили. "Меркель і Олланд, на жаль, повторили помилки Чемберлена і Даладьє в 30-х роках минулого століття. Вони також провадять політику вмиротворення агресора, в якій Україна лише розмінна карта", - сказав депутат.

Важливі умови і ненадійні гарантії

"План Мореля" неодмінно буде нав'язаний Україні Заходом, але Київ має чітко заявити, що для нього деякі елементи цього плану абсолютно неприйнятні. Про це в інтерв'ю DW сказав науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. "Наші європейські партнери бачать єдино можливим шляхом політичного врегулювання на Донбасі проведення там виборів. Київ повинен переконати Захід, що спочатку там слід забезпечити базові умови для виборів: вільну діяльність політичних партій, громадських організацій, свободу преси й думки. Самі вибори мають стати не першим, а останнім кроком після виконання всіх умов", - наголосив Сушко.

На відміну від нього, київський професор політології Олексій Гарань вважає, що найважливішим тепер буде зміст закону про вибори на Донбасі. "Наприклад, ми хочемо, щоб там було прописане виведення до виборів російських військ. Натомість Москва виступає проти. Навколо цього буде точитися боротьба", - вважає Гарань.

Не надихає його й заява Анґели Меркель про те, що до мінських гарантій тепер додалися ще й паризькі гарантії. "Відразу після підписання в лютому Мінська-2 та надання гарантій його виконання з боку ФРН і Франції, Росія захопила підконтрольне українській стороні місто Дебальцеве. Захід проковтнув це кричуще порушення своїх гарантій і досі не поставив питання про повернення Дебальцевого під контроль України", - нагадав Гарань.