1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Від приватного театру до великої сцени

Анастасія Бутцко17 березня 2009 р.

«Я вірую у безсмертя театру», - казав знаменитий німецький театральний режисер Макс Райнгард. Німеччину називають «театральним раєм» Європи. І на то є підстави.

https://p.dw.com/p/HELi
Сцена з вистави "Войцек" у гамбурзькому театрі ThaliaФото: AP

«Театр є душевним прихистком для того, хто потайки поклав своє дитинство собі до кишені й з того часу грається й гратиметься аж до кінця свого життя», - проказує ще одна цитата з Макса Райнгарда.

Deutsches Schauspielhaus
Deutsches Theater у БерлініФото: dpa

Напевно ніде в світі немає такої кількості державних театрів, як у «театральному раю» - Німеччині: близько 150 театрів тут фінансуються з державних коштів. Третина з них практикують класичну тріаду, тобто є музичними, балетними та драматичними театрами одночасно.

Мільйони відвідувачів

Понад це в Німеччині є ще 280 приватних театрів різних розмірів, найрізноманітніших мистецьких напрямків та традицій. Приблизно 35 мільйонів глядачів усіх вікових категорій відвідують із року в рік понад 110 тисяч театральних вистав та сім тисяч концертів.

Найменшим театром Німеччини вважається "Theader" у курпфальському Фрайнсгаймі: на сцену одночасно можуть вийти лише 4 актори, а в залі вистачає місця тільки для 20 глядачів. Серед найбільших театрів Німеччини передусім називають Дойче Театер у Берліні. Він вміщує 1600 глядачів. В театрі щорічно відбувається понад 300 вистав. До велетнів належить звичайно й Баварська державна опера.

Bayreuther Festspiele -Schloss in Bayreuth Galerie 5
Вагнерівський фестиваль у БайройтіФото: picture-alliance/ dpa

Крім того, не забуваймо й про 40 театральних фестивалів, 150 театрів і залів без сталої трупи та 100 театрів без сталого приміщення, не кажучи вже про безліч театральних груп.

Князі й освічені громадяни

Своїм строкатим та насиченим театральним ландшафтом Німеччини завдячує своїй історії. Спочатку німецькі князі та монархи почали утримувати театри як символ статусу, а згодом городяни віднайшли в театрі символ своєї ідентичності.

П‘єси як от «Фауст» Ґете або «Войцек» Бюхнера перетворили театр на осередок культурного життя народу. Ще на початку ХХ століття в Німеччині налічувалося тільки 16 комунальних театрів проти 360 приватних.

Понівечені історією

Часи націонал-соціалізму важко відбилися на німецькому театральному ландшафті. Багато режисерів, драматургів та акторів, серед них Макс Райнгард або Бертольд Брехт, мусили емігрувати, рятуючись від нацистів.

Deutschland Theaterpreis Der Faust 2007
Вручення німецької театральної премії "Фауст"Фото: picture-alliance/ dpa

Новим викликом стало об‘єднання Німеччини: його наслідки особливо далися взнаки в Берліні. Чимало театрів у східній частині міста опинилися на межі закриття, і багато з них припинили своє існування.

Нові премії, велика шана

Починаючи від 2007 року, німецький театральний світ має свого «Оскара»: «Фауст» присуджується у дев‘яти категоріях, серед них й кращому акторові й кращій постановці. «Театр року» є ще одним важливим барометром німецького сценічного життя. Цим титулом за ініціативи журналу «Theater heute» нагороджується щороку кращий театр країни. 2007 року це звання отримав «Thalia Theater» з Гамбурга.