Вчені: На Землю чекає епоха спеки
7 серпня 2018 р.
Результати спільного дослідження вчених-кліматологів з Німеччини, Швеції, Данії та Австралії малюють досить невтішне майбутнє. Вони доводять, що навіть за умови досягнення намічених у Паризькій кліматичній угоді цілей, тобто обмежити глобальне потепління 1,5-2 градусами за Цельсієм порівняно з доіндустріальною епохою, баланс нашої кліматичної системи може погіршитися. Зростання показників середньої температури підвищує ризик виникнення процесів, котрі й надалі нагріватимуть планету, застерігають вчені.
"Висновки нашого дослідження не виключають, що спричинене людиною глобальне потепління на два градуси за Цельсієм призведе до інших планетарних процесів, тобто зворотної реакції, котрі потягнуть за собою подальше потепління", - каже головний автор дослідження, кліматолог з Австралійського національного університету Вілл Стеффен. Він також є співробітником шведського науково-дослідного інституту Стокгольмський центр сталого розвитку (Stockholm Resilience Centre).
В такому разі, запевняє дослідник, зростання глобальної середньої температури в довгостроковій перспективі становитиме 4-5 градусів за Цельсієм, порівняно з середніми температурами до початку індустріальної доби. Як наслідок, рівень моря зросте на 10-60 метрів, тобто під водою опиняться багато островів та такі міста як Венеція, Нью-Йорк, Токіо та Сідней, а багато куточків Землі знелюдніють. Науковці називають цей сценарій "епохою спеки".
Ефект доміно у кліматичних процесах
Вченим вже давно відомо про так звані зворотні процеси та пов'язані з цим явища, за яких можливі несподівані зміни в кліматичній системі. Сюди належать, приміром, ліси та ґрунти, де панує вічна мерзлота. Такі регіони можуть у кліматичному плані швидко перетворитися з "друзів" на "ворогів" захисників клімату. Адже вони містять багато вуглекислого газу, метану та інших так званих "парникових газів", а в майбутньому може статися неконтрольований викид всіх цих сполук у атмосферу.
В попередніх дослідженнях предметом вивчення ставали окремі зворотні процеси та пов'язані з цим явища, але ще ніколи дотепер дослідники не намагалися з'ясувати, яким чином ці явища та процеси впливають одне на одного, та й чи впливають взагалі. Результати нинішніх спостережень оприлюднили в спеціалізованому академічному виданні PNAS.
Загалом міжнародна група науковців у різних моделях проаналізувала всю кліматичну систему за умови зростання середніх температур на два градуси. Серед іншого вони розглянули взаємозв'язки та ланцюгові реакції в тому числі між таненням льодовиків, вічної мерзлоти, діяльністю бактерій у Світовому океані та зменшенням кількості вуглецевих сполук, які зберігаються у лісах та океанах, і вивільнення їх, відповідно, у атмосферу.
В принципі, окремі зворотні процеси можуть мати ефект доміно, поясняє директор Stockholm Resilience Centre Джонатан Рокстрем, котрий також брав участь у дослідженні. "Коли перевертається один елемент, то він звалить і другий. Було б украй складно чи навіть неможливо попередити падіння всього ряду плиток доміно", - каже він. У такому разі Земля нагріватиметься дедалі швидше, навіть тоді, коли людство не виділятиме парникових газів.
Скорочення викидів вуглекислого газу замало
У Паризькій кліматичній угоді 197 країн погодилися досягти мети щодо обмеження глобального потепління двома градусами. Але чи стане цього, щоб врятувати людство від кліматичної катастрофи, й досі невідомо, застерігає директор Потсдамського інституту кліматології (PIK) Ганс Йоахім Шнеллтгубер (Hans Joachim Schellnhuber). Він теж належить до колективу авторів дослідження.
"Нам невідомо, чи кліматична система безпечно зможе "припаркуватися" при двох градусах", - каже дослідник. Щоб відповісти на це питання, потрібні подальші дослідження. На сьогоднішній день глобальна середня температура десь на один градус перевищує показники середньої температурну до початку промислової доби.
Один з колег ученого - Йонатан Донґес (Jonathan Donges) - також працював над цим дослідженням. Донґес зазначає: "Повне втілення Паризької кліматичної угоди, яке супроводжуватиме значна декарбонізація (зменшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері. - Ред.), лише зменшить небезпеку змін клімату, котрі посилюватимуться взаємопов'язаними ефектами", - каже експерт. Тож, на думку Донґеса, світовій спільноті варто ставити перед собою ще амбітніші цілі в справі захисту клімату. Саме такий підхід - "найкраща з відомих стратегій, щоб зменшити в системі Землі небезпеки зворотних реакцій, що посилюватимуться", запевняє вчений.
Самого лише зменшення викидів замало. Науковець доводить, що водночас слід захищати екосистему в цілому, створювати більше природних можливостей для зменшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері, спинити безоглядну вирубку лісів, менше споживати, контролювати зростання населення та інвестувати в технології, котрі допомагають вибирати вуглекислий газ з атмосфери тощо.
Попри апокаліптичні результати дослідження, одна з його співавторок Кетрін Річардсон не хоче, щоб воно породжувало настрої з очікування майбутнього кінця світу. "Наше дослідження містить вкрай позитивну думку. Адже ми дедалі краще розуміємо, яку роль відіграємо в системі планети Земля, та можемо відповідно діяти", - розповіла Річардсон, що працює в Університеті Копенгагена, журналістові DW. "Ми лише програли б, якби не визнали, що на сьогоднішній день нами робиться замало", - підсумувала дослідниця.