1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Втрачений шанс: підсумки саміту

19 грудня 2011 р.

Жодних підписів, жодних угод. Натомість критичні питання щодо політичної ситуації в країні. ЄС дистанціювався від України. І небезпідставно, вважає керівник української редакції Deutsche Welle Бернд Йоганн.

https://p.dw.com/p/13Vmk

Саміт Україна-ЄС завершився без конкретних результатів. На цій зустрічі Україна проґавила цілком конкретний шанс впритул наблизитися до ЄС. Брюссель не захотів підписувати вже майже готову Угоду про асоціацію та вільну торгівлю. Обидві сторони взяли собі, вочевидь, паузу на роздуми до парламентських виборів в Україні, що відбудуться восени наступного року. До того часу ЄС уважно стежитиме за розвитком ситуації в Україні.

Угоду про асоціацію заморожено

Саміт у Києві є поворотним моментом у відносинах між Україною та ЄС. Асоціація була б для Києва першим кроком у напрямку тіснішої інтеграції в спільноту. Натомість тепер Брюссель натиснув на гальма. Суворий вирок та новий процес проти Юлії Тимошенко стали нездоланним бар’єром між Києвом та Брюсселем. Дії української юстиції щодо колишньої глави уряду в Європі, як і раніше, розцінюють як політично вмотивовані.

Також поведінка українського президента Віктора Януковича у цій справі пробудила недовіру. То він переконано промовляв про незалежність української юстиції, то раптом натякав на те, що необхідно внести зміни до законодавства, що могло б змінити підсумки суперечливого процесу проти Тимошенко. Це були доволі дивні висловлювання, які породжували ще більше сумнівів щодо правочинності процесу.

Ідеться не лише про Тимошенко

Утім, вже давно ідеться не лише про справу Тимошенко. Український президент і його адміністрація виступають за перспективу вступу в Євросоюз для України. Водночас з моменту приходу Януковича до влади Україна чим далі, тим більше віддалялася від ЄС. Демократія та правова держава, здається, вже давно не є пріоритетами керівництва в Києві.

Johann Bernd DW Expert 2007
Бернд Йоганн

Приміром, було дано зворотного ходу змінам до конституції, які посилювали роль парламенту. Нагальні реформи в сфері правосуддя та управління так і залишилися на папері. Ба навіть навпаки: всі важливі управлінські посади в адміністраціях та судах були доволі швидко розподілені між прихильниками Януковича та його Партії регіонів. Опозиція перебуває під сильним політичним тиском. Адже не лише проти Тимошенко, а й проти інших опозиційних політиків заведено судові справи. ЗМІ скаржаться на дедалі масивніше втручання держави в їхню роботу.

Суперечлива зовнішня політика

Також із зовнішньополітичної точки зору Україна під керуванням Януковича не давала жодних більш-менш чітких чи бодай послідовних сигналів. Вона, судячи з усього, сповідує політику багатоколійності, яка спрямована на те, щоби у грі з Росією козиряти Європою і навпаки. Паралельно до заяв про наближення до ЄС у Києві говорять також про можливість вступу в пострадянський митний союз із Росією, Білоруссю та Казахстаном. Участі у «Євразійському союзі» колишніх радянських республік, над заснуванням якого ними старанно працює Росія, тут також не виключали.

У дипломатичних колах у Києві кілька днів тому навіть подейкували, що саміт Україна-ЄС взагалі може не відбутися, оскільки Янукович полетить на переговори до Росії. Він це справді зробив, але після саміту. У Москві головна тема переговорів – ціна на російський газ для України. Київ сподівається на суттєво вигідніший тариф. І не виключено, що Росія на це піде, адже тепер подальше зближення України та ЄС заморожене.

Час рішень

20 років минуло, відколи Україна стала незалежною. Однак своє місце в Європі вона досі так і не знайшла. Вона коливається між тісними стосунками та реінтеграцією з колишніми радянськими республіками, з одного боку, та європейською перспективою, з іншого. Однак Україна змушена буде ухвалювати чіткі рішення. Або вона зважиться на користь демократичних та правових цінностей у напрямку ЄС, або ж залишатиметься у зв'язці з такими авторитарними країнами, як Росія чи Білорусь.

Однак ухвалювати рішення доведеться також Євросоюзові. Якщо він хоче мати стабільного партнера на сході Європи, який би просувався в напрямку політичних реформ, тоді спільнота має більше, ніж досі, займатися цією країною. Якщо ЄС цього справді хоче, то він зрештою має відкрити для України перспективу вступу.

Автор: Бернд Йоганн

Переклад: Христина Ніколайчук
Редактор: Євген Тейзе