ВПО і вибори до Верховної Ради

Менше 76 тисяч громадян з непідконтрольних районів Донбасу та Криму взяли участь у квітневому другому турі президентських виборів в Україні, свідчать дані з Держреєстру виборців. Це становить лише шість відсотків від загальної кількості зареєстрованих в країні повнолітніх внутрішньопереміщених осіб (ВПО). Чому переселенці масово проігнорували попередні вибори та чи скористаються вони шансом обрати парламент, з'ясовувала DW.

Клопітка процедура

В громадській організації "Група впливу", яка займається, серед іншого, роз'ясненням виборчих прав серед переселенців, вважають причиною низької активності у другому турі виборів президента процедуру зміни місця голосування. Минулої осені ЦВК максимально спростила її для ВПО. Для того, щоб проголосувати не за місцем реєстрації, мешканцям непідконтрольних територій достатньо було лише подати заяву та пред'явити паспорт ."Та це все одно лишалось клопіткою справою, бо черга у відділеннях держреєстру виборців відлякували багатьох, хто хотів перереєструватися",- розповідає представниця "Групи впливу" Наталія Новікова з Луганської області.

У травні "Група впливу" та інші переселенські організації звернулися до Центральної виборчої комісії (ЦВК) із проханням ще більше лібералізувати перереєстрацію виборців - наприклад, дозволити подавати заяву про зміну місця голосування онлайн за допомогою цифрового підпису, або отримувати повідомлення про перереєстрацію на електронну пошту, щоби уникнути черг у відділах реєстру.

Варіанти дій

У ЦВК вирішили не змінювати процедуру для переселенців, натомість спростили її для всіх інших виборців  - тепер їм теж не потрібно підтверджувати причини зміни адреси місця голосування додатковими документами. Заяву про зміну місця голосування ВПО та іншим громадянам знову слід подавати власноруч - до 15 липня. Після її розгляду (зазвичай процедура триває від кількох хвилин до кількох діб), до відділу реєстру треба звертатися знову, щоб отримати відповідне посвідчення. Відтак слід пред’явити на дільниці для отримання бюлетеня для голосування.

На парламентських виборах, які мають відбутися 21 липня, переселенці матимуть менше прав, ніж на президентських, кажуть оглядачі. Фактично, вони обиратимуть лише половину парламенту, адже через прив’язку виборчої адреси до одномандатних округів не зможуть проголосувати за кандидатів за мажоритарною системою.

Але є невеликі винятки: кілька одномандатних округів Донбасу, наприклад №105 на Луганщині чи №45 на Донеччині, розташовані по обидва боки лінії розмежування. Тож теоретично переселенці з окремих районів Донецька та Луганська можуть перереєструватись у межах свого округу і обрати свого депутата-мажоритарника, пояснюють у "Групі впливу". "Та справа не лише у складній процедурі,- продовжує Наталія Новікова,- Багато переселенців, заклопотані щоденними питаннями виживання, взагалі перестали цікавитись політикою".

Громадські активісти ідуть у Раду

З нею погоджується і співзасновниця правозахисної організації "Крим-SOS" Таміла Ташева. "Головні кандидати на посаду президента проігнорували у своїх програмах питання переселенців, і взагалі теми Криму та Донбасу. Переселенці відповіли їм зневірою",- пояснює вона.

Ташева та співзасновниця ще однієї переселенської ініціативи "Схід-SOS" Олександра Дворецька вирішили балотуватися до Верховної Ради за списками партії "Голос" Святослава Вакарчука. Себе вони називають "голосами окупованих територій" усередині партії, яка за останніми соцопитуваннями має шанс подолати 5-відсотковий бар'єр. "Принциповим є питання захисту людей, які змушені були покинути свої домівки, ліквідація тої дискримінації, яка склалася відносно переселенців",- каже Таміла Ташева і додає, що зараз у партії обговорюються питання повернення соціальних виплат мешканцям непідконтрольних територій та надання переселенцям можливості обирати місцеву владу в нових громадах.

"Голос" - не єдина політична сила, у списках якої знайшлося місце для переселенців: разом із пропрезидентською силою "Слуга народу" до Верховної Ради іде керівник компанії "Квартал Концерт" Максим Ткаченко, який 2014 року переїхав з Луганська, а також одеський адвокат, голова благодійного фонду "Право на захист" Дмитро Наталуха, який також опікувався правами ВПО.

Ще троє активістів ініціативи "Схід-SOS" заявили про намір балотуватися до парламенту за мажоритарними округами на рідній Луганщині. "Я сподіваюся, що така участь переселенців у передвиборчих перегонах поверне всім іншим довіру до виборів",- резюмує Наталія Новікова.