Водень замість газу з Росії: ФРН готується до першого кроку

Європа, посилюючи заходи боротьби зі зміною клімату, бере курс на широке використання водню як екологічної сировини та енергоносія, а Німеччина прагне стати одним зі світових лідерів у впровадженні H2-технологій у різних сферах. До широкомасштабної державної програми розвитку водневої економіки, яку найближчим часом має намір представити уряд ФРН, увійде і проєкт переходу до 2030 року частини дуже розвиненої німецької газопровідної системи на транспортування H2.

Інфраструктура для водневої енергетики: стартовий етап

У перспективі частиною проєкту можуть стати і ті магістральні газопроводи, якими наразі територією Німеччини транспортують російський природний газ. У тому числі OPAL і Eugal. Вони пов'язані з двома ключовими європейськими проєктами "Газпрому", оскільки є сухопутними продовженнями морських трубопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2". Причому німецька газпромівська дочка Gascade фактично такі плани підтримує.

Ці плани в середині травня представило об'єднання операторів магістральних газопроводів FNB Gas, що працюють на німецькому ринку. Назва проєкту "H2-Startnetz 2030" вказує на те, що в найближче десятиліття планується створити лише початкову, "стартову мережу", яка може стати основою для подальшого розвитку розгалуженої інфраструктури з транспортування і зберігання водню.

"H2-Startnetz 2030" завдовжки понад 1200 кілометрів - це перший крок на шляху від візіонерської концепції міжрегіональної водневої мережі до її реалізації. На базі наявної мережі газопроводів у Німеччині виникла б абсолютно нова енергетична мережа, яка дала б можливість таким індустріальним галузям, як сталеливарна й хімічна промисловість, домогтися кліматичної нейтральності", - заявила виконавча директорка FNB Gas Інга Пош (Inga Posch).

"Зелений водень" за технологією Power to Gas

Адже планується використовувати переважно "зелений водень", який виробляють без використання вуглеводнів і, відповідно, без виділення в атмосферу вуглекислого газу CO2, який спричиняє парниковий ефект. "Зелений водень" отримують зі звичайної води методом електролізу, використовуючи електроенергію з відновлюваних джерел (технологія Power to Gas або P2G розробляється вже понад десять років передусім у Німеччині).

FNB Gas нарахувала в ФРН 31 подібну виробничу установку, переважно на заході та північному заході країни. Саме їх і планують з'єднати з такими промисловими споживачами водню, як металургійні та нафтопереробні заводи, із заправними станціями для водневих автомобілів та потягів, а також з діючими підземними сховищами газу (ПСГ).

Причому для зберігання H2 особливо підходять ті, що створені на основі соляних каверн, яких особливо багато саме на північному заході Німеччини. Одне з найбільших таких ПСГ, в Ємгумі, через німецьку дочірню компанію Astora контролює російський "Газпром".

Слід зазначити, що для реалізації проєкту "H2-Startnetz 2030" доведеться прокласти всього лише 100 кілометрів нових трубопроводів, решта інфраструктури вже є, її треба лише переоснастити і перелаштувати для роботи з воднем. Для цього, за підрахунками FNB Gas, необхідні будуть інвестиції приблизно в 660 мільйонів євро - сума досить скромна, якщо враховувати, що ці кошти треба буде вкласти 11 газотранспортним компаніям впродовж цілого десятиліття.

Opal і Eugal теж є частиною перспективного плану розвитку H2-мережі

Тому FNB Gas не вимагає у держави жодної матеріальної підтримки. Єдине, чого члени об'єднання вимагають від уряду і парламенту ФРН - це якомога швидше внести необхідні зміни і доповнення до німецького законодавства. Зацікавлені у проєкті індустріальні та енергетичні об'єднання вже зробили Берліну відповідну пропозицію. Експлуатація системи транспортування водню також не вимагає великих витрат, запевняє Інга Пош: "Ми розраховуємо на дуже помірне підвищення тарифів на послуги магістральних мереж на менш ніж 1 відсоток в 2031 році".

FNB Gas опублікувала схематичну карту майбутньої водневої мережі в Німеччині з потенційними трубопроводами, сховищами і споживачами H2. На ній в якості можливих в майбутньому маршрутів транспортування водню на сході ФРН вказано, зокрема, і той, який обслуговують зараз дві нитки Opal і перша нитка Eugal. В кінці 2020 року до неї повинна додатися і друга.

Таким чином, у Німеччині до перспективних планів розвитку водневої мережі, хоча поки що і без вказівки конкретних термінів, вже включили ті потужності, які споруджувалися і наразі використовуються для транспортування російського природного газу. І його постачальник, "Газпром", це знає. Більш того, він підтримує такі плани, щонайменше формально.

Дочірня компанія "Газпрому" хоче допомогти ФРН із захистом клімату

У будь-якому разі Джордж Вюстнер (George Wüstner), прес-секретар оператора Opal і Eugal компанії Gascade, запевнив DW, що всі її газопроводи "формально можуть бути надані для транспортування водню". Gascade - це спільне газотранспортне підприємство російського напівдержавного концерну "Газпром" і німецької нафтогазової компанії Wintershall Dea.

У письмовій відповіді на запит DW Джордж Вюстнер пояснив: "Оскільки поновлюваний і декарбонізований водень є тим енергоносієм, який можна за короткі терміни отримати у великих кількостях за відносно вигідними цінами, ми вважаємо за необхідне використовувати його для досягнення німецьких кліматичних цілей. Тому ми цілком підтримуємо надання водню наявної газової інфраструктури".

За словами прес-секретаря Gascade, його компанія "в майбутньому відкрита для різноманітних варіантів використання нашої трубопровідної мережі" з метою транспортування водню, але тільки за наявності "достатніх обсягів". Однак у тій частині східної Німеччини, де проходять Opal і Eugal, за його словами, наразі заплановано лише кілька невеликих проєктів на основі електролізу. Інакше кажучи, принципова згода замінити російський природний газ на німецький "зелений водень" поки що особливо ні до чого не зобов'язує.

Проєкт "H2-Startnetz 2030" отримав широку підтримку

Втім, тенденція у напрямку використання H2 є абсолютно очевидною. "Серед операторів мереж у Німеччині, Ontras однією з перших висловилася на користь "зелених" газів і водню", - нагадав DW Ральф Боршінскій (Ralf Borschinsky), прес-секретар газотранспортної компанії, що належить концерну Verbundnetz Gas (VNG) - давньому великому партнеру "Газпрому" ще з часів НДР.

Ontras була одним з ініціаторів проєкту "H2-Startnetz 2030", підкреслив він, стратегічна мета компанії полягає в досягненні вуглецевої нейтральності до 2050 року. Що ж стосується найближчого майбутнього, то в разі успішної реалізації проєкту в енергетичному парку східнонімецького міста Бад-Лаухштедт, де, зокрема, споруджуються установка Power to gas і підземне сховище "зеленого водню", Ontras "могла б до 2025 року повністю перевести на водень один з трубопроводів".

"Ми вважаємо, що водень - це той важливий елемент, який забезпечить Німеччині досягнення в 2050 році її кліматичних цілей та перехід на кліматично нейтральні джерела енергії. Тому ми маємо намір активно сприяти розвитку в цьому напрямку", - запевнив DW і Андреас Леман (Andreas Lehmann), прессекретар найбільшої в Німеччині газотранспортної компанії Open Grid Europe (OGE). Раніше, до передбаченого Євросоюзом анбандлінгу (відокремлення діяльності з видобутку і транспортування газу), вона входила до складу енергетичного концерну E.on.

Перехід з "блакитного палива" на H2 запланований на 2030-2050 роки

"Якщо ми хочемо побудувати водневу економіку, необхідно перш за все налагодити стійке і надійне постачання водню для промисловості", - підкреслив Андреас Леман і зазначив, що в довгостроковій перспективі з точки зору захисту клімату доцільним є використання тільки "зеленого водню".

Компанія OGE є, зокрема, одним з двох операторів магістрального газопроводу Megal, яким російський газ транспортується через Австрію та Чехію на південь Німеччини і далі транзитом до Франції.

Таким чином, три німецькі компанії, які наразі займаються транспортуванням продукції "Газпрому" територією ФРН, фактично підтвердили DW, що в рамках створення водневої економіки готові в період між 2030 і 2050 роками активно переводити свої мережі з "блакитного палива" на "зелений водень".