Бізнес після анексії
25 червня 2014 р.Після окупації та анексії Росією Криму самопроголошена влада півострова відразу ж зіткнулася із проблемою водопостачання. Дніпровська вода покриває до 85 відсотків водних потреб півострова. Україна ж у відповідь на російську агресію в Криму значно підвищила ціни на воду. Як один з варіантів вирішення проблеми нова влада Криму звернула свій погляд на передові ізраїльські технології опріснення морської води.
У квітні, вже після анексії Криму та запровадження західних санкцій, до Сімферополя,обговорювати можливість будівництва заводів із опріснення прибув директор ізраїльської компанії EMI Technologies and Financing Ігор Литвин. Пікантність ситуації ще й в тому, що на зустрічах з представниками нелегітимного кримського уряду його супроводжував почесний консул Ізраїлю в Криму Ян Епштейн. Сторони домовилися створити робочу групу, але відтоді, схоже, справа далі не просунулася.
На запит DW в офісі компанії в Рамат-Гані відповіли, що "поки не мають заяв для преси" з приводу кримського проекту, а почесний консул Ізраїлю Ян Епштейн навідріз відмовився обговорювати подробиці, заявивши лише, що йдеться про "приватні справи приватних структур".
Показовий прецедент
Незалежно від того, чи матиме проект будь-яке продовження, опитані DW експерти розглядають це як показовий прецедент, що демонструє недосконалість політичних механізмів західних санкцій проти Росії. Цього тижня Рада ЄС у рамках політики невизнання анексії Криму заборонила імпорт товарів з півострова та дотичні фінансові послуги. Втім, ці заборони поширюються лише на європейські компанії та установи, які навряд чи захочуть ризикувати отриманням судових позовів.
Натомість компанії, приміром, з Ізраїлю чи Китаю, Туреччини або Бразилії можуть і надалі розвивати бізнес в анексованому Криму. "Хто не працюватиме в Криму - це компанії, які залежать від збуту своєї продукції на Заході або кооперації із Заходом. Такі компанії десять разів подумають, адже можна постраждати. Інші працюватимуть там, якщо будуть хороші замовлення", - сказав в інтерв’ю DW ізраїльський економічний експерт Олександр Етерман.
Він передбачає, що у разі наявності вигідних пропозицій на факт засудження міжнародною спільнотою анексії Криму бізнес з третіх країн зважатиме лише вибірково. "Вони говоритимуть, що працюють в Росії, ну і так, "випадково", в Криму", - прогнозує Етерман.
На даному етапі компаніям з третіх країн навіть не варто побоюватися політичних наслідків діяльності в окупованому Криму, відзначив у коментарі DW аналітик варшавського бюро Європейської ради з міжнародних відносин Константи Геберт. Він порівнює Крим з М'янмою, де низка союзників Заходу довго вели процвітаючий бізнес в обхід санкцій ЄС, США і навіть ООZ. Натомість щодо Криму таких санкцій наразі навіть немає. Вони обмежуються лише незаконно привласненими Росією компаніями "Чорноморнафтогаз" та "Феодосія", а також забороною на імпорт товарів без українських сертифікатів.
Бізнес і геополітика
Геберт, який досліджував ефективність застосування санкцій проти різних країн за останні 20 років, пропонує розглядати цю ситуацію й у ширшому геополітичному контексті. Він, зокрема, звертає увагу на те, що відносини США та Ізраїлю перебувають на найгіршому рівні за останні 30 років, не в останню чергу через різні погляди президента Обами та прем'єра Нетаньяху на проблему іранської атомної програми.
Спокійна реакція Єрусалима на анексію Криму стала лише черговим витком у напруженні між обома країнами: головний союзник Вашингтона на Близькому Сході, який раніше висловлював розчарування, якщо Україна зрідка не виявляла солідарності на міжнародній арені, агресію Москви в Криму не засудив. Постпред Ізраїлю був відсутнім в ООН, коли там голосували за відповідну резолюцію, нагадує Геберт. "Ізраїль не запровадив жодних санкцій проти Росії після анексії Криму, а міністр закордонних справ Авігдор Ліберман, схоже, прихильно ставиться до російської позиції. Здається, він вважає, що майбутнє за авторитарними режимами як Росія і Китай, а не за "загниваючим Заходом", - відзначає експерт.
Геберт додає, що хоча у Вашингтоні вкрай незадоволені реверансами традиційного союзника у бік Москви, США і ЄС самі не квапляться з нарощуванням тиску на Росію. "Наприклад, є директива Єврокомісії, яка забороняє європейським фірмам вести бізнес з ізраїльськими компаніями, що діють на окупованих територіях. Водночас ЄС відмовляється обговорювати запровадження таких же правил проти російських компаній, що ведуть бізнес в Криму", - зауважує варшавський експерт, називаючи такий підхід "лицемірством".
На розсуд компаній
Як стало відомо DW з дипломатичних кіл, у Брюсселі хотіли б отримати докладніші пояснення від ізраїльської сторони щодо згаданої зустрічі у Сімферополі. Втім, офіційно у Єврокомісії визнають, що прямих інструментів впливу на недбайливих країн-партнерів у цій царині не мають. "Хоча ми вітали б підтримку політики ЄС третіми країнами, європейські директиви не є для них зобов'язуючими", - констатували у відповідь на запит DW в офісі верховної уповноваженої із зовнішньої політики ЄС Кетрин Ештон.
У свою чергу в МЗС Ізраїлю DW заявили, що традиційно не координують діяльність комерційних структур за кордоном. "Держава не вказує фірмам, де їм можна працювати, а де - ні", - йдеться у відповіді.
На думку опитаних DW експертів, домогтися того, щоб міжнародна громада і бізнес діяли в унісон, як це було у випадку з Іраном, можна лише запровадженням так званої "третьої фази" санкцій. "Лише якщо станеться щось, і Захід посилить свій тиск на Росію, тоді саботаж санкцій може мати негативні наслідки", - каже Константи Геберт. Поки ж, переконаний експерт, у Брюсселі заради символічних жестів не поспішатимуть сваритися з партнерами: річний обсяг товаробігу між між ЄС та Ізраїлем перевищує 33 мільярди євро.