Суддівська зарплатня

Українські служителі Феміди дочекались покращення свого матеріального становища. У порівнянні з попереднім роком, середня зарплатня суддів зросте на 106,7 відсотка - з 6,5 до 13,5 тисяч гривень. Пощастило також головам судів та їхнім заступникам – заробітна платня зросла приблизно до 15,7 та 14,2 тисяч гривень відповідно. Водночас іншим працівникам суддівського апарату чекати на значні надбавки не доводиться. Зарплати таких співробітників або збільшені на незначну суму, або навіть зменшені.

Підвищення зарплатні – це головний крок до зменшення корупції в судах, вважає нардеп Партії регіонів Вадим Колесніченко, який є головою підкомітету Верховної Ради з питань звільнення суддів та реагування на порушення законодавства у сфері правосуддя. "Коли в людини є нормальна зарплатня і коли вона може бути забезпеченою на рівні, який зараз є в державі, то це убезпечує переважну більшість людей від кроків до порушення законодавства",- наголошує депутат. Щоправда, Колесніченко зауважує: потрібно не лише заохочувати суддів, але й проводити роз’яснювальні роботи та карати тих, хто зловживає владою. "На жаль, якщо людина має намір зловживати, то вона робитиме це, навіть отримуючи мільйон",- визнає він.

Не з того кінця

Зазвичай підвищення зарплатні справді сприяє зниженню корупції, але ця система навряд чи запрацює в українському судочинстві, наголошує керівник контактної групи Transparency International в Україні Олексій Хмара. Проблема значною мірою полягає не в надмірній корумпованості судів, а в неналежному оформленні документообігу та розгляді судових справ. "Коли є недостатність ресурсів та надмірне навантаження на кожного суддю, а також надзвичайно висока ймовірність людської помилки – все це чудові стимули для виникнення корупції. І арифметичним збільшенням зарплати проблему не вирішиш",- зауважує експерт.

Для викорінення корупції в судах варто було б навести лад всередині цієї системи, а вже потім збільшувати зарплатню. Тому якщо ефект від зростання виплат і буде, то лише короткочасний, вважає Хмара. Водночас він переконаний, що потрібно підвищувати зарплатню для звичайних працівників суду. "Часто громадяни нарікають, що справу довго розглядають, невчасно приходять повідомлення. Це залежить від адміністративного персоналу. І їм, як правило, зарплату не підняли, але на них тримається половина роботи суду. Тож варто було би з цього боку почати",- коментує він.

Не менш згубним, ніж отримання хабарів, є й застосування адміністративного ресурсу в судах, переконаний політолог Віктор Небоженко. На його думку, дзвінки "згори", або ж "телефонне право", призводять тільки до зростання корупції на всіх рівнях. "Одна справа, якщо є корупція, і трохи є закону. Тоді можна боротись традиційними європейськими методами – такими як публічність, підзвітність, незалежність суддів, підвищення зарплати. Але коли суддя в одній справі бере хабар, в іншій застосовує закон, а в третій виносить несправедливий вирок через те, що йому наказала влада, – в цій ситуації корупція почуває себе як риба в воді", - говорить Небоженко.

Прозорість понад усе

Віктор Небоженко називає два основних методи для боротьби з корупцією в судах – це публічність та позитивний приклад влади. "Якщо риба не буде гнити з голови, а буде показувати здорову моральну голову; якщо члени Конституційного Суду, Верховного Суду, Генеральна прокуратура будуть поводити себе не корупційним чином, то це миттєво позначиться на величезній армії судових чиновників",- переконаний політолог.

Водночас, на думку Олексія Хмари, є чотири базові антикорупційні кроки, які могли б покращити ситуацію в судах. Передусім експерт радить зменшити завантаженість кожного конкретного судді. По-друге, варто підвищити кваліфікацію кожного конкретного судді. По-третє, потрібно гарантувати більшу незалежність суддів. Для цього фахівець рекомендує зробити більш прозорою процедуру відбору суддів, щоб можна було легко зрозуміти, чому пройшла та чи інша людина. По-четверте, ведення справ треба зробити більш публічним, щоб кожен громадянин міг легко та без остраху побачити, як функціонує судова машина. "Це почне формувати довіру і водночас ризик корупції буде меншим, адже громадяни зможуть бачити, як ухвалюються рішення, як ведеться судовий процес",- підсумовує Хмара.