Весілля на війні: "Хто такий Путін, щоб ламати наші плани?"

"До війни ми планували весілля на середину березня. Так і вийшло. Хто такий Путін, щоб ламати наші плани? Ми багато чого пережили разом і вирішили, що хочемо стати сім'єю", - кажуть Олексій та Вероніка, добровольці білоруського батальйону імені Кастуся Калиновського. Вони одружилися у Києві 13 березня.

"Подарували багато солодощів і матрац"

Олексій - програміст, Вероніка - громадська активістка. Познайомилися півтора роки тому. Минулої весни вирішили бути разом. Після того, як у Білорусі почали нищити некомерційні організації, Вероніка вимушено емігрувала до Тбілісі, Олексій поїхав за нею. За півтора місяці до війни пара переїхала до Львова. 24 лютого білоруси вирішили, що разом поїдуть до Києва та стануть добровольцями.

"В нашій історії було два романтичних освідчення: вперше це ще восени в Грузії зробила Вероніка, вдруге я освідчився Вероніці, коли ми їхали зі Львова до Києва. Замість каблучки був брелок від ключів", - розповідає Олексій.

У батальйоні Кастуся Калиновського їхнє бажання одружитися підтримали та допомогли організувати весілля. І зробили це відповідально: напередодні вінчання Олексію та Вероніці навіть влаштували зустріч із ксьондзом, який переконався у серйозності їхніх намірів. Церемонію провів капелан греко-католицької церкви. Після вінчання в церкві товариші по службі організували для молодят невеликий фуршет. Звісно без алкоголю - сухий закон, - але все одно було весело.

"Всі нас вітали, подарували багато солодощів і матрац, хоча поки що нам він не знадобився - ми живемо в різних місцях. Але нехай буде", - розповідає Вероніка. Молодята зізнаються, що поки їм складно щось планувати - невідомо, наскільки затягнеться війна і де вони можуть опинитися. Проте Вероніка мріє, що наступного літа вони з Олексієм проведуть медовий місяць в Одесі.

Читайте також: Єдиний вузол опору: як живе і обороняється Київ

"На кожній лекції ловили погляди одне одного"

Поліцейські Богдан Брусенко та Анжеліка Красильникова одружилися у Дніпрі 14 березня. "Ми познайомилися у 2019 році під час навчання на факультеті правоохоронної діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Навчалися заочно, бачилися рідко, але на кожній лекції ловили погляди одне одного. Разом ми з літа 2020 року", - розповідає Анжеліка.

За словами дівчини, майбутній чоловік освідчився їй у ніч на 1 січня 2021 року. Анжеліка була на службі, а Богдан заздалегідь все організував, купив 101 троянду і приїхав до неї. Пара планувала одружитися у травні 2022. Хотіли, каже Анжеліка, звичайне весілля з рідними та близькими людьми, але вирішили оформити стосунки якнайшвидше.

Їхній шлюб зареєстрував начальник Департаменту патрульної поліції Євген Жуков, а урочисто передали документ молодятам начальники Анжеліки та Богдана. І хоча на церемонії були лише колеги, Анжеліка впевнена, що це найкраще весілля, яке тільки могло бути - весілля у їхній стихії.

"Не можу сказати, що після весілля щось кардинально змінилося, сильніше нас змінила війна. Ми почали цінувати те, що маємо, своїх рідних та одне одного. Стали більш відповідальними, - ділиться дівчина. - Найголовніше зараз - вистояти. Найбільше бажання - обійняти рідних. Це буде перше, що ми зробимо після війни. Головне - сім'я".

Читайте також: Від початку війни в Україні загинули 117 дітей

"Під вінець мене вів замкомандира батальйону"

"Наш шлюб став певним амулетом. Я вірю, що він убереже мене, мого чоловіка, мою родину від ворогів, смерті та поранень", - каже Леся Філімонова. 6 березня під Києвом відбулося її весілля з Валерієм Філімоновим. Валерій та Леся разом понад двадцять років, але офіційно зареєстрували стосунки лише зараз: спочатку вони разом працювали, а в деяких компаніях шлюби між колегами не схвалюються. Пізніше весілля постійно відкладали з різних причин.

За фахом Леся фінансист, але останнім часом працювала у національній скаутській організації у Києві, Валерій - виконавчий директор IT-компанії. За десять годин до початку війни вони обоє підписали контракт із територіальною обороною. Валерій та Леся служать в одному підрозділі, але перебувають у різних місцях, бачаться рідко, спілкуються в основному через месенджери.

"Якось був дуже важкий день. По-справжньому страшно. Я написала чоловіку, що, можливо, зараз час одружитися, бо ніхто не знає, що буде завтра. До того ж наша дочка дуже хотіла, щоб ми оформили шлюб. Він сказав, що думав про те саме", - розповідає Леся.

Вона не очікувала, що товариші по службі влаштують їм весілля, яке вони з чоловіком запам'ятають на все життя. "З міркувань безпеки я до останнього не знала точний час та місце проведення церемонії. А коли приїхала, була здивована натовпом журналістів, також там були Віталій та Володимир Клички. Це було для мене великим сюрпризом, - згадує Леся. - Було дуже зворушливо, коли заступник командира батальйону вів мене до вівтаря, а з обох боків стояли товариші по службі зі зброєю і в камуфляжі, із закритими обличчями, і кидали нам під ноги пелюстки троянд. Я ледве не розплакалася. А після церемонії з дрону, як снігопад, також посипалися пелюстки троянд".

Після війни Валерій та Леся планують поїхати разом із дочкою на відпочинок та добудувати будинок.

Читайте також: Зеленський: Спершу гарантії безпеки і припинення вогню, потім - Крим і Донбас