Венеційський карнавал - забава зі столітніми традиціями
Таємничі маски, розкішні костюми, фривольні настрої… Щорічний карнавал - один із найвідоміших символів та популярна туристична забава Венеції. Що ж саме там діється? Дивіться у фотозвіті від DW!
Місто у вирі барв
Девіз цьогорічного венеційського карнавалу - "фантастична природа". Гості з усього світу протягом двох тижнів, починаючи з 15 лютого, насолоджуються вуличною музикою, концертами, шоу та світськими балами. Блазнювання й весела метушня, які панують у місті, - мов маленька подорож у часі, адже карнавальний спектакль має столітні традиції.
Традиційний туристичний магніт
Двотижневе дійство поміж розкішними палацами дожів щороку приваблює близько півтора мільйона глядачів. На цьому фото вони зібралися перед пам'ятником письменнику та відомому дамському улюбленцю Казанові. Наплив закордонних туристів - явище не нове: ще в ХVIII столітті до Венеції стікалися дворяни з усіх усюд, щоб узяти участь у барвистих святкуваннях.
Мінлива історія
Перша документальна згадка про карнавал датується 1094 роком. Свого піку популярності дійство сягнуло в ХVIII столітті. Близько сотні років по тому, коли Венеція перебувала у складі Австрії, фривольні святкування припинилися. Карнавал відродився в 1976 році, коли Федерико Фелліні презентував костюмований фільм "Казанова".
Мистецтво родом з народного театру
Осяйні, мальовничі, майстерно зроблені: карнавальні маски виробляли ще в XVI столітті. Спершу їх носили герої італійських народних комедій - Commedia dell’arte. Один із найвідоміших комедійних героїв - Арлекін, бідний, але завжди з гарним настроєм, вбраний у яскравий костюм із клаптиків та чудернацьку шапку. Костюми Арлекіна часто носять і на сучасних карнавалах.
Зомбі атакують!
У Венеції можна уздріти не лише рукотворну красу, а й потворність. Біла пудра, патьоки штучної крові, подерте шмаття… Чимало гостей карнавалу цього року перевтілюються в зомбі й поводяться достоту, як у фільмах жахів: похитуючись чи повзаючи на всіх чотирьох, "живі мерці" гуртом рухаються до центру міста…
Авантюрні ігрища в Палаці дожів
Хто ховається за маскою - дворянка чи служниця?.. Колись бал-маскарад був чи не єдиною можливістю перевтілитися і зазнавати пригод, не стримувати себе - анонімно та незалежно від статків і соціального походження. Нині ж побувати на справжньому венеційському балі-маскараді може кожен, хто готовий за це платити: квитки на "Бал дожів" коштують від 250 до 1600 євро.
Привіт із Мехіко
Під час регати на Гранд-каналі можна споглядати мікс міжнародного фольклору - наприклад, мексиканські пончо й ширококрисі капелюхи серед пишних суконь венеційських дворянок. Гондоли з учасниками процесії пливуть уздовж чотирикілометрової головної вулиці. Спектакль позначає старт венеційського карнавалу, за яким усе місто спостерігатиме, затамувавши подих, до 4 березня.
Дурень на площі Святого Марка
Карнавальний дурень здійнявся в повітря. На цьому фото волейболістка Франческа Піччініні висить під дощем із конфеті та в історичному костюмі гусара над площею Святого Марка. "Гаряча пора" карнавалу відкривається щороку 23 лютого видовищним "польотом ангела" ("Volo dell'Angelo"). Хто виконає акробатичний номер цьогоріч, поки що таємниця.
Піжамна вечірка в центрі міста
Катання на гондолах венеційськими каналами - це завжди щось особливе, тим паче під час карнавалу. На цьому фото мовби здійснилася чиясь дитяча мрія. Митці ковзають по воді в венеційському районі Каннареджо на величезному "ліжку" з нічником. Такі рухливі інсталяції та дивакуваті костюми - теж частина двотижневої карнавальної програми.
Карнавал як стиль життя
Хоча традиційний венеційський карнавал триває в лютому, насправді його святкують увесь рік. Жінки на фото вдягли ці маски на Новий рік - класичні білі "баути", прикрашені пір'ям та стразами. Зазвичай із ними вдягають чорний плащ або накидку, але у крайньому разі згодиться і чорна куртка.