"Венеціанка": Київ має скасувати декларування для активістів
16 березня 2018 р.
Жорсткі вимоги до фінансової звітності щодо громадських організацій у поєднанні із суворими санкціями матимуть руйнівний вплив на громадянське суспільство в Україні. Вони повинні бути повністю вилучені або суттєво скорочені. Про це йдеться у спільному висновку Венеціанської комісії (Комісія Ради Європи за демократію через право) та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ), який був ухвалений у п'ятницю, 16 березня.
У висновку експерти наголошують, що українська влада має скасувати вимогу до антикорупційних активістів подавати електронні декларації до 1 квітня 2018 року, коли завершується термін подачі перших декларацій.
Нові обмеження
Європейські незалежні експерти оцінювали законопроект №6674 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги" і законопроект № 6675 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги" .
Ці законопроекти були подані президентом України Петром Порошенком до Верховної Ради у липні 2017 року для скасування запровадженого у березні 2017 року електронного декларування для антикорупційних активістів. Однак тоді вони наразилися на критику правозахисників, які переконані, що й ці законопроекти містять нові невиправдані обмеження для роботи громадських організацій в Україні. У грудні минулого року моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) подав до Венеціанської комісії запит щодо оцінки цих законопроектів.
Шило на мило?
Незалежні експерти прийшли до висновку, що ці законопроекти фактично пропонують замінити електронне декларування "режимом обтяжливої податкової звітності та жорсткою вимогою публічного розкриття детальної фінансової інформації, яку мають надавати неурядові організації, чий загальний річний прибуток перевищує 14 350 євро, та окремі бенефіціари міжнародної технічної допомоги". "Такий режим, якщо він буде запроваджений, суперечитиме принципу свободи об'єднань, праву на повагу до приватного життя та заборону дискримінації", - цитує прес-служба Ради Європи висновок.
Експерти переконані, що навіть за підозри у відмиванні коштів, правильним з боку влади було б розпочинати кримінальне розслідування проти конкретних громадських організацій, а не вимагати загальної звітності. Венеціанська комісія та ОБСЄ/БДІПЛ не бачать необхідності у таких поправках і рекомендують їх вилучити повністю або хоча б суттєво звузити, мотивувавши при цьому їхню доцільність та пропорційність. Рекомендують вони і "значно підвищити" поріг річного прибутку для організацій, до яких застосовуватимуться нові правила.
Санкції треба класифікувати
У "Венеціанці" наполягають на скасуванні вимоги "про розкриття особистих даних десяти найбільш оплачуваних працівників громадських організацій, деяких донорів та підрядників цих організацій". Крім цього, експерти вважають, що у разі, якщо все-таки нові зобов'язання щодо фінансової звітності будуть запроваджені, то у положення про покарання за недотримання цих вимог необхідно внести суттєві поправки. Експерти радять класифікувати санкції відповідно до різних типів і ступенів фінансових зловживань і взагалі прибрати покарання у вигляді позбавлення організації статусу неприбуткової або "принаймні чітко вказати на те, що цей вид санкцій застосовуватиметься лише у крайньому випадку".
Наприкінці свого висновку експерти "Венеціанки" та ОБСЄ/БДІПЛ наполегливо радять винести обговорення поправок до цих законопроектів на широкі консультації з громадськими організаціями, "на діяльність яких вони безпосередньо впливатимуть після того, як стануть чинними".