Вельманн: Варто подумати про транзитну угоду для Криму
21 вересня 2015 р.DW: Пане Вельманн, як Ви оцінюєте акцію із блокади Криму?
Карл-Ґеорґ Вельманн: Не став би радити вдаватись до такої акції. Це надасть росіянам виправдання використати її в пропагандистських цілях та закинути кримським татарам готовність вдаватися до насильства та планування терористичних актів. І хоча це зовсім не так, саме в цьому ключі це подаватиме російська влада.
Тобто, Ви побоюєтеся, що замість того, щоб полегшити становище кримських татар, це матиме зворотній ефект?
Так, я побоююся, що користі від цього буде мало. Ми всі знаємо історію кримськотатарського народу. Нещодавно ми мали дискусію з лідерами кримських татар, і ми добре знаємо про те, як зараз тупцяються ногами по їхніх правах в Криму. Знаємо, як їх намагаються вижити з їхньої землі. Але цю проблему, зрештою, можна вирішити лише за допомогою політичних методів, а не насильства. Це лише надасть виправдання ще більше їх переслідувати та репресовувати.
Але хто ж відстоюватиме сьогодні політичні права кримських татар?
Для цього існують міжнародні інституції: ОБСЄ, Рада Європи, ООН... Думаю, що доля кримськотатарського народу дуже добре відома. Нам же необхідне всеосяжне рішення для Криму - рішення політичне і ненасильницьке. І воно не мусить обмежуватися лише кримськими татарами. Це має бути всеохоплююче рішення, де і права кримських татар виписані у відповідності до міжнародних стандартів дотримання прав людини.
А чи бачите Ви готовність з боку Росії обрати такий шлях вирішення проблеми?
Таку готовність поки що не розгледіти. Тому й залишаються чинними санкції міжнародної спільноти проти Росії. Це важке питання. Ще за сталінських часів кримські татари зазнали репресій і депортації, і саме тому російській владі слід було б виявляти особливу чутливість у дотриманні прав меншини. Цієї чутливості ми ще не бачимо. Але це питання стоїть на порядку денному і зняття санкцій великою мірою залежатиме від майбутньої долі Криму та його жителів.
В Україні досі не затихають пропозиції перетяти Криму електроенергію та водозабезпечення. Що Ви про це думаєте?
Тут необхідна особлива обережність. У німців є подібний досвід. Я згадую про часи поділу Німеччини. Тоді між НДР і Західною Німеччиною існували домовленості щодо життєзабезпечення та інфраструктурних рішень у Берліні, який був поділений тоді на Східний та Західний. Було б розумнішим подумати про щось подібне радше, ніж про надання переваги будь-яким силовим варіантам, адже це надає виправдання військовому втручанню.
Можливо, варто було б домовитися про транзитну угоду, яка колись діяла в Берліні. Це могло б бути моделлю для Криму, але повторюся: ми мусимо якнайшвидше дійти домовленості, яка б відповідала інтересам обох зацікавлених сторін.
Як вважайте, до яких кроків акція з блокади Криму мусить спонукати український уряд?
Військового рішення тут немає, і війни за Крим не буде. Про це вже неодноразово говорили. Росія сама себе завела в глухий кут і опинилась у важкій ситуації, адже не в стані забезпечити Крим всім необхідним. З економічної точки зору життя місцевих стало гіршим, ніж було раніше. Тому слід шукати дипломатичних та політичних шляхів виходу з кризи, щоби життя та дотримання прав мешканців і підприємців Криму відповідало європейським стандартам.