Велорух у Львові: альтернатива громадському транспорту?
30 вересня 2015 р.Останні п'ять років у Львові активно розбудовується велоінфраструктура, проводяться різноманітні акції та форуми заради популяризації велосипедного руху. Спільнота роверистів зростає на очах. Якщо ще два роки тому у центрі міста можна було спостерігати людину на велосипеді з циклічністю раз на півгодини, то зараз любителі двоколісних гасають ледь не щохвилини.
Продажі велосипедів у львівських магазинах зросли на 20-30 відсотків, каже у розмові з DW радник міського голови з розвитку велоінфраструктури Олег Шмід. Львів'яни дедалі частіше надають перевагу велосипеду та їздять на навчання чи на роботу, а водії теж потроху призвичаюються до активного велоруху, додає радник мера.
Як діятиме прокат
Утім, тепер львів'янам не обов'язково купувати двоколісник, зберігання якого теж завдає чимало клопотів городянам. Заїхати до центру міста зі спального району Львова можна буде ровером з прокатного пункту. У місті вже змонтовано п'ять терміналів - повністю автоматизованих систем, що доступні користувачам сім днів на тиждень 24 години на добу. Кожна стоянка в середньому розрахована на 14-16 велосипедів. "Наші велосипеди обладнані бортовими комп'ютерами з GPS-передавачами. Задля захиститу від крадіжок і вандалізму стоянки обладнано автоматичною системою блокування коліс. Винайняти ровер можна, приклавши абонементну картку", - пояснює систему дії пункту співзасновник компанії оператора Nextbike Ukraine Остап Буденкевич.
Альтернатива маршрутним таксі
Взявши велосипед в одному пункті, людина може поїхати у справах і залишити двоколісник у іншому терміналі. Для оплати послуги є три варіанти: кредитна картка, картка абонемента та спеціальний мобільний додаток. За абонемент на місяць доведеться сплатити 120 гривень, річний обійдеться львів'янам у 800 гривень, а от одноразовий годинний тариф коштуватиме 50 гривень. Придбавши місячний абонемент, година користування вам обійдеться лише у 4 гривні і ще півгодини безкоштовно, загалом на місяць - 45 годин. "Якщо цього буде замало, картку завжди можна буде поповнити, - каже Буденкевич. - Ми намагались формувати тариф так, аби він був конкурентним вартості громадського транспорту". Приміром, одна поїздка у центр і назад на маршрутному таксі городянину коштує 8 гривень, велосипедом це обійдеться удвічі дешевше. "Утім, найвигідніше брати річний абонемент, - каже Буденкевич. - Тоді година обійдеться близько трьох гривень".
Повністю інвестиційний проект
Мета проекту - зробити велорух повноцінною складовою системи міського громадського транспорту, пояснює співзасновник Nextbike Ukraine. Тож муніципальний прокат розраховано передусім на міського мешканця, а не на туриста, додає він. До того ж львівський прокат - це повністю інвестиційний проект, хоча згідно з європейською практикою велопрокати є соціальними проектами, що дотуються з бюджетів міст, а компанія оператор просто надає послуги. "Загалом у місті буде 22 стоянки. П'ять перших стоянок ми монтуємо коштом нашого партнера GIZ (Німецького товариства міжнародного співробітництва - Ред.), який повірив у доцільність цього проекту для Львова. Решту терміналів буде обладнано вже наступного року, на це ми шукаємо інвесторів", - каже Буденкевич.
Перші термінали зведено на центральній площі міста та навпроти найбільших навчальних закладів Львова. Адже основними користувачами цієї послуги, як передбачає оператор, буде саме студентська молодь.
Все добре, але....
Прокат - це дуже добра ідея, каже у розмові з DW Орест Олеськів, роверист з трирічним стажем, член Асоціації велосипедистів Львова. Далеко не кожен, хто є любителем велоруху, міг собі дозволити добротний велосипед, а тут доволі надійні двоколісники німецького виробництва, пояснює співрозмовник. "Гадаю, львів'яни мусять бачити альтернативу, тоді і популярність велосипедів зростатиме.
Львів має для цього всі перспективи. Місто дуже компактне, за 45 хвилин можна заїхати з одного в інший кінець", - додає Олеськів. Ціни прокату, на його думку, теж абсолютно прийнятні, а для студентів це важливо. Єдиною пересторогою залишається інфраструктура. "Доведеться їздити не спеціально обладнаними велодоріжками, а часто автодорогами, що завжди збільшує ризики небезпеки", - каже активіст. Утім, львівські водії останні роки стали більш обачними, виробляється культура поведінки з велосипедистами, ділиться спостереженнями співрозмовник.
Загалом у місті збудовано півсотні кілометрів велодоріжок, ще п'ятнадцять кілометрів нині в розробці, наводить дані Олег Шмід. Водночас він наголошує, що проект муніципального прокату не слід співставляти з розвитком велоінфраструктури Львова, яка тільки розвивається. Але ці реформи є незворотними, каже Шмідт, чим і пояснюється довіра у німецьких партнерів та інвесторів.