Величні проспекти Європи
1 травня 2015 р.Курфюрстендамм, або Ку’дамм, як говорять берлінці, є не лише однією з найважливіших торговельних вулиць міста. Вона також, як жодна інша, є свого роду довідником історії Берліна від кайзерівських часів до сьогодні. Довжина Ку’дамму - 3,5 кілометри. Свою назву цей проспект отримав від імені курфюрста Йоахіма ІІ. Він використовував тутешню дорогу в середині XVI століття, коли їхав зі своєї резиденції - Міського палацу Берліна - до мисливських угідь у Груневальді.
Ідея облаштувати на цьому місці проспект виникла в Отто фон Бісмарка у середині XIX століття. У 1886 році вулицю урочисто відкрили. Вона швидко перетворилася в центр торгівлі та розваг міста. У 1920-их та 1930-их роках Курфюрстендамм став місцем зустрічі митців. В історії Ку’дамм відзначився і під час возз’єднання Німеччини, коли 9 листопада 1989 року тисячі громадян НДР святкували там падіння Берлінського муру. Протягом минулих років обличчя вулиці знову змінилося. Було зведено нові готелі та торговельні центри, багато будівель відреставровано. І досі Ку’дамм постійно змінюється, як, власне, і вся німецька столиця.
Рамбла у Барселоні
Хоча Рамбла довжиною лише 1,3 кілометра, вона належить до обов’язкової програми під час кожних відвідин Барселони. Вулиця поєднує транспортну розв’язку на площі Каталонії та порт. Численні кафе, вуличні митці та продавці тісняться на променаді. Неофіційно вулиця складається з п’яти різних вулиць Рамбла - кожна зі своїм особливим характером, тому їх часто називають у множині Лас Рамблас.
Багато важливих будівель протягом багатовікової історії вулиці були зруйновані. Втім, Рамбла славиться не архітектурними пам’ятками, а можливостями для прогулянок та розваг. Продавці квітів, які заполонили вулицю ще у середині ХІХ століття, а також традиційні кафе на променаді хоч нині цілковито окуповані туристами, все ще випромінюють шарм старих часів.
Єлисейські Поля
Це найбільш знаменитий проспект Франції, а дехто каже, що і найвідоміша вулиця у всьому світі. Майже на два кілометри розтягнулися Єлисейські Поля від площі Згоди до славетної Тріумфальної Арки. На ній знайшли своє місце як офіційні споруди, наприклад, Єлисейський палац, що з 1873 року є резиденцією глави держави, так і парки в англійському стилі.
Вулиця є серцевиною так званої "історичної вісі", довгої прямої з монументів, яка пронизує західний Париж. Водночас проспект є улюбленим місцем для прогулянок, там розташовані театри, зокрема всесвітньовідомий "Лідо", а також численні мішленівські ресторани. Ясна річ, що ця вулиця належить до кращих адрес для шопінгу у Франції. Багато великих та відомих домів моди і дизайнерів мають свої магазини на Єлисейських Полях. Крім розваг, ця вулиця є місцем проведення святкових заходів. Так, щороку на День взяття Бастилії 14 липня на Єлисейських Полях проходить військовий парад. Крім того, фініш велогонки "Тур де Франс" приваблює кожного року тисячі відвідувачів на цей шикарний проспект.
Віденська Рінґштрассе
Мало яка вулиця у Європі може похвалитися такою великою кількістю розкішних будівель, як Рінґштрассе у Відні. Вони належать до найвідоміших туристичних об’єктів міста: державна опера, де щороку проходить віденський бал, "Бурґтеатр", одна з найважливіших німецькомовних сцен, готель "Імперіал", в якому зупиняються державні діячі та знаменитості з усього світу.
Рінґштрассе зведено за наказом імператора Франца-Йосифа І та імператриці Елізабет. На місці колишнього муру та фортифікаційних споруд мали постати державні та культурні будівлі - від парламенту та ратуші до університету. Так з найбільшого у світі на той час будівельного майданчика виросла знаменита Рінґштрассе, а з монаршого міста-резиденції - австрійська метрополія. 1 травня 1865 року цей проспект було урочисто відкрито. Таким чином, цьогоріч йому виповнюється 150 років.
Проспект Андраші в Будапешті
Він, можливо, і менш відомий у Європі, проте проспект Андраші в Будапешті довжиною 2,5 кілометра з його шикарними неокласичними будівлями нічим не поступається своїм європейським колегам. Недарма цю вулицю часто називають "Єлисейськими Полями" Будапешта. Культурні центри, такі як оперний театр, музей пошти та музична академія розташовані або на самому проспекті, або зовсім поряд з ним.
Проспект Андраші прокладено у ХІХ столітті і завершено у 1876 році. Свою назву він отримав у 1885 році, на честь політика і повстанця проти Габсбурзької монархії, а згодом міністра закордонних справ Австро-Угорщини графа Дюли Андраші. У соціалістичні часи вулицю багаторазово перейменовували. І лише після 1990 року вона повернула свою стару звичну назву.
Особливою принадою є лінія метро Földalatti. Вона - найстаріша у континентальній Європі. У 2002 році проспект Андраші та Földalatti внесено до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.