Війна з "обмінниками"

Про намір Національного банку України закрити пункти обміну валют заявив під прес-конференції в Києві 20 січня перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. Він пояснив це прагнення тим, що перевірки валютних обмінників свідчать про численні порушення вимог НБУ. А через велику кількість таких пунктів, контроль за ними недостатній. Зосередження купівлі-продажу валюти виключно в банківських установах, як сказав Писарук, дозволить зменшити кількість спекуляцій на валютному ринку.

Підтримують позицію національного регулятора і в Національній асоціації банків України (НАБУ). Про це DW повідомили у прес-службі НАБУ, почилаючись на поширену ще торік офіційну заяву. У ній асоціація звертає увагу на нерівні конкурентні умови відкриття та функціонування валюто-обмінних пунктів небанківських установ порівняно з пунктами обміну валют банківських установ. "Так, банки вкладають значні кошти у створення безпечних умов у своїх касах, де клієнти можуть здійснювати банківські операції, в тому числі й обмін валют, згідно з суворими вимогами регулятора. Натомість небанківські "обмінники" відверто знімають з себе відповідальність за життя й здоров’я своїх клієнтів, а про безпеку в незаконному пункті обміну валют мова не йде взагалі. НАБУ вказує на випадки збройних пограбувань "обмінників", які зазвичай не мають навіть охорони.

"Популістський крок"

Боротьба з "обмінниками" – суто популістський крок, що відводить суспільну увагу від корінних проблем регулювання банківської та валютної сфери. Так оцінив наміри Нацбанку екс-міністр економіки та багаторічний екс-голова Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов. В інтерв'ю DW він нагадав, що такі спроби вже робилися під час економічної кризи 2008 року тодішнім головою Нацбанку Володимир Стельмахом. Але тоді вони наразилися на спротив громадськості та працівників позабанківського сектору.

За словами Суслова, в Україні понад 90 відсотків валютообмінних операцій здійснюють не банки, а фінансові компанії, які є власниками пунктів обміну валют. У великих містах України достатньо банків, де можна буде обміняти валюту. Але в малих містечках та по селах ці послуги можуть стати малодоступними, зазначив експерт. "В Нацбанку вважають, що їм вдасться обмежити попит на валюту. Але насправді це спричинить великі черги в банках та подальше зростання невдоволення населення", – вважає Суслов.

Проблема довіри

Через скорочення кількості установ, де обмінюватимуть валюту, Україна втратить чимало робочих місць, сказав в інтерв'ю DW директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Він не впевнений, що закриття пунктів обміну валют дозволить поліпшити ситуацію на валютному ринку. "Якщо і далі будуть проблеми з надходженням іноземної валюти в Україну та її купівлі українцями, то на них ніяк не вплине те, де валюта продається чи купується всередині держави", – зазначає економіст. Ключовою проблемою він вважає відновлення довіри до української економіки. "Без цього валюта в Україну заходити не буде", – сказав Бураковський.

Через недовіру до банків величезні суми у гривні та у валюті наразі вилучені з банківського обігу і перебувають "на руках" в українців, додає Віктор Суслов. На його думку, внутрішній попит на валюту, який розкачує стабільність гривні, зумовлений ще й очікуваннями подальшого знецінення національної грошової одиниці. "Але наразі НБУ не провадить політику з ліквідації девальваційних очікувань населення", – критикує експерт.

Що думають клієнти?

Кияни, з якими кореспондент DW поспілкувався в обмінних пунктах, зазвичай відповідали, що не чекають від цього заходу нічого доброго. "Ми вже давно не мали від уряду добрих новин. Мабуть, і цього разу будуть якісь прикрості", – сказала жінка середнього віку, що назвалася Мариною Володимирівною. На відміну від неї, опитані "міняли", які останнім часом з'явилися мало не біля кожного пункту обміну валют і пропонують більш високий курс обміну, вважають цю новину доброю. Вони не виключають, що в них побільшає клієнтів.