Бізнес в Україні: проблиски світла на темному горизонті

Товар, який вирощує Орест Давидко, є довжиною у декілька сантиметрів та носить на спині хатинку у вигляді спіралі. Фермер та засновник фірми Tante Snails запрошує всередину теплиці. Розташована поблизу Львова ферма займає загальну площу у близько п'яти тисяч квадратних метрів. Металеві двері зі скрипінням закриваються, а всередині одразу відчувається помірне тепло. Сітка зеленого кольору пом'якшує сонячне світло, яке проникає всередину теплиці. "Таким чином ми запобігаємо тому, щоб равлики отримували занадто багато сонця, - пояснює Давидко. - 25 градусів за Цельсієм є ідеальними умовами".

На грядках у теплиці лежать одна біля одної дошки прямокутної форми. На спідній стороні дошок кишить равликами. "Вони досі ростуть", - каже Давидко, і додає, що цю частину його ферми він називає "дитячим садочком". Згодом равлики остаточно "достигають" на свіжому повітрі. А через дев'ять місяців вони опиняються у тарілках у корпоративному ресторані або їх доставляють іншим клієнтам.

Ніша, що розвивається завдяки угоді з ЄС

Серед клієнтів ферми до недавнього часу були місцеві заклади харчування та супермаркети. Утім, невдовзі равликів почали купувати і підприємства з Євросоюзу. Бізнес з вирощування равликів в Україні є невеликою нішою, яка, проте, активно зростає. 2018 року до ЄС з України було експортовано 400 тонн равликів - порівняно лише з трьома тоннами, які були експортовані п'ятьма роками раніше. Таке зростання зумовлене насамперед угодою про зону вільної торгівлі між Києвом і Брюсселем, що діє з 2016 року.

Від цього має отримати зиск і Tante Snails. Директорка з маркетингу компанії Настя Винокурова бачить потенціал для цього ринку: "Попит на равликів у Європі є стабільно високим, насамперед на півдні Європи. Ми гадаємо, що ми могли б покрити 40 відсотків від цього попиту". Цього року, за словами Винокурової, її фірма має намір експортувати до країн ЄС 100 тонн равликів за ціною від шести євро за кілограм. Але вона також вказує на те, що метою компанії є популяризація споживання равликів в Україні, щоб вони як продукт харчування і тут увійшли у масовий вжиток. "Для багатьох людей тут це є досі незвичним. Але равлики є багатими на білок, існує також багато рецептів їхнього приготування. Ми помічаємо, що дедалі більше українців стають відкритими до споживання равликів", - розповідає представниця компанії.

Анна Луковкіна також переконана, що вона завдала нового економічного імпульсу. Жінка є засновницею майданчика для просування українських брендів одягу та аксесуарів "Всі. Свої" та однойменного магазину в центрі Києва. У цьому мультибрендовому магазині можна придбати товари лише українського виробництва. "Місцеві бренди мають на сьогодні гарну репутацію. Я гадаю, ми здійснили певного роду зміну парадигми", - з гордістю стверджує Луковкіна.

Патріотичний бум

На п'ятому поверсі магазину "Всі. Свої" представлені як футболки з традиційною українською вишивкою, так і однотонні пальта. Також тут можна придбати взуття, браслети, сумочки та інші аксесуари. Ціни коливаються від десяти до понад 200 євро. Представлені тут колекції були створені близько 250-ма українськими дизайнерами. "Ми створили майданчик, де усі вони зібрані, це і було основною ідеєю. Тепер українські бренди не є територіально настільки розкиданими, як це було раніше", - пояснює засновниця магазину.

Луковкіна пригадує, як під час Євромайдану Україну охопила хвиля патріотизму. "Люди в один момент почали носити футболки з українськими національними символами", - каже вона, додаючи, що завдяки цьому виник цілий напрямок в українській моді. Українська економістка Олена Бєсєдіна також підтверджує те, що бум на місцеву продукцію в Україні триває з 2013 року. "Одяг є лише одним з прикладів. Але також мед та молоко українського виробництва стали значно популярнішими", - наголошує вона.

Конфлікт з Росією залишає сліди

Зростання внутрішнього споживання є також і результатом економічної необхідності у цьому. До Росії, яка довгі роки була найважливішим торговельним партнером України, тепер українські товари не експортуються через ембарго. В економічному плані Україна отримала збитки через Євромайдан - валовий внутрішній продукт України у 2017 році становив 112 мільярдів доларів США, що на 38 відсотків менше порівняно з 2013 роком. Середньостатистичний місячний дохід у лише 270 євро не залишає українцям багато зайвих грошей для вдоволення споживчих потреб.

У торгівлі з ЄС економістка Бєсєдіна також бачить потенціал для зростання. "40 відсотків українських товарів уже надходять до ЄС, найбільша стаття експорту - продукція металургії. Для сектора продовольчих товарів, наприклад, дотримуватися тамтешніх стандартів досі є складно", - вважає вона. Бєсєдіна наголошує, що необхідними є інвестиції у нові технології. А виробникам молочної продукції економістка радить створювати кооперативні об'єднання.

Враховуючи усе вище перераховане, такі компанії як Tante Snails та "Всі. Свої" виглядають скоріше як винятки. Утім, в обох підприємствах випромінюють упевненість. "У бізнесі з вирощування равликів ми тривалий час не вичерпуємо весь потенціал", - стверджує Настя Винокурова. Вона сподівається, що на цьому ринку з'являтимуться конкуренти їхньої компанії, що стимулюватиме ринок. А засновниця магазину "Всі. Свої" Анна Луковкіна робить ставку на дух підприємництва української молоді. "У нас в країні є багато креативності", - каже вона. І це, попри несприятливі обставини, дає підприємниці надію на краще майбутнє.