Бідність у США
3 липня 2008 р.
Кевін Седжвік - персонаж для книги рекордів Гіннеса. 25-річний хлопець уранці працює вигулювачем собак, вдень - кур’єром на велосипеді, увечері - касиром в супермаркеті. Ще він час від часу підробляє як слюсар-сантехнік, годинникар або садівник. У Кевіна немає часу на інтерв’ю. Часто він сім днів на тиждень на роботі, з 12-годинним робочим днем. Відпустка - незнайоме слово, так само як медична або пенсійна страховка. На пару хвилин кур’єр зупиняє свій велосипед на вашингтонській Пенсильванія-Авеню:
"7 доларів 15 центів" – його середній студентський заробіток. Це усе-таки на півтора долари більше, ніж мінімальна офіційна зарплата. Якщо пощастить, Кевін Седжвік виходить на 20 тисяч доларів на рік. За ці гроші повинен прогодувати свою дружину та двох малих дітей в дорогій американській столиці:
Однокімнатна гостинка коштує 550 доларів, розповідає Кевін. За крихітну квартирку в небезпечному кварталі Анакостія, де з’ясовують між собою відносини наркодилери, доводиться віддавати 800 доларів. Кевін Седжвік належить до американського прошарку, який дедалі зростає, «воркінг пуар», себто «хоч із роботою, але бідних».
За результатами дослідження вашингтонського «Центру за американський прогрес» , з 2007 року кількість мешканців Америки, котрі не можуть вижити на свою зарплату, збільшилась на 20 відсотків.
Деякі знайомі Кевіна в вашингтонському районі Анакостіа харчуються переважно їжею для собак або кішок. Кожен третій перебуває нижче рівня бідності - між тим, відстань до Капітолію і Білого дому по прямій звідси становить кілька сотень метрів. Розумію, що багатьох, зважаючи на ситуацію в Україні, не викличе сліз розповідь Сандри Робертсон із «Коаліції проти голоду», але усе таки її процитую:
«Ми зустріли сім’ю з чотирьох осіб, котра використовувала свій маленький автомобіль уночі як помешкання, за лютих морозів. На цьому ж автомобілі їздили на роботу. Але, працюючи вдвох, не могли дозволити собі дах над головою.»
Тож, де ця американська мрія про перемогу чесної роботи над принизливою бідністю у добу глобалізації?