Будинок Карла Маркса в Трірі: дезорієнтація - головна концепція нової експозиції

Яке значення мають ідеї Карла Маркса сьогодні? Чому варто знайомитися з історією його життя? Марно шукати готові відповіді на ці запитання в музеї німецького філософа. Нова експозиція підштовхує відвідувача відповісти на них самому або принаймні спробувати знайти для себе відповіді. Заради цього керівництво музею не зупинилося навіть перед архітектурними змінами. Тепер навмисно все зроблено так, аби людина, переступивши поріг історичного будинку, буквально відчула якусь незручність, втратила орієнтацію. Архітектор Маттіас Гюнляйн пояснив:

„Змінюючи внутрішній інтер”єр, ми намагалися передати щось подібне до того фактору, який свого часу вніс у суспільство Карл Маркс, порушивши таким чином спокій. Ми спробували так би мовити зруйнувати дуже приємні та спокійні форми внутрішньої архітектури. Для цього в підлозі ми виклали силуети квадрату. Ця геометирична форма пронизує всі поверхи і стіни. Таким чином виникає враження, що кімнати розтинає ще одне кубічне приміщення. Це дало нам змогу дистанціюватися від архітектури барокко, яка власне є дуже приємною.”

На спеціальному екрані висвічуються відомі цитати Маркса, а також відгуки про його діяльність – як позитивні, так і негативні. Хто зацікавився тією чи іншою темою, може скористатися електронною базою даних, доступ до якої забезпечують встановлені на експозиції комп”ютери. Освітлення музею побудовано на контрастах, на постійній зміні фарб та світла. Так, що сумувати не доводиться. Нинішня експозиція будинку Карла Маркса торкається не тільки історії, але й намагається встановити зв”язок з актуальним політичним розвитком. Адже за межами Європи все ще існують країни, які в своїй державній політиці посилаються на ідеї Маркса. Це і Китай, це і В”єтнам, і Куба, це і низка африканських країн. Відвідувач отримує можливість познайомитися з різними формами марксизму. Як наголошує історик та керівник музею Беатрікс Був”єр, спроба Маркса продемонструвати вплив економіки на життя залишається актуальною і сьогодні.

„Наших гостей ми хочемо підштовхнути до того, щоб вони подумали, а чи не варто справді уважніше придивитися до історії? Щоб вони замислилися над тим, що цей чоловік свого часу намагався дати оцінку процесу, який хоч і не можна порівняти із сьогоднішніми проблемами, але він так само ставив людину в безпорадне становище, як нині це робить процес глобалізації.”

Відвідувачам нової експозиції будинку-музею Карла Маркса пропонується неупереджено ознайомитися передусім з тими питаннями, які порушував філософ, але не з його відповідями. Привертає до себе увагу той факт, що серед туристів, які відвідують музей, майже кожний третій китаєць. Багато з них приїздять до Тріра, як на прощу. Розповідає співробітництва музею Карла Маркса, екскурсовод Елізабет Ной:

“Не можна не помітити їхнього вкрай шанобливого ставлення, коли вони ходять по будинку. Торік мені довелося проводити екскурсію для одного китайського професора, який приїхав разом зі своєю дружиною. У мене склалося враження, що вони справді нарешті досягли мети всіх своїх мрій.”

Китайських туристів більше за все цікавить приватне життя Карла Маркса та його родини, оскільки вони знають його лише як автора ідеології. Цікаво, що останнім часом гості з КНР дедалі частіше демонструють також критичне ставлення до засновника соціалізму. Про це свідчать, зокрема, записи в книзі відгуків. Говорить Елізабет Ной:

“Інколи ми просимо китайських студентів з Трірського університету перекласти нам записи своїх земляків. Серед них можна зустріти чимало критичних зауважень на кшталт того, що “Карл Маркс може й хотів як краще, але все це завершилося утиском свободи в нашій країні”. Раніше навіть не можна було собі уявити, щоб у нашій книзі відгуків з”явилася така реакція.”

За допомогою нового акустичного гіду екскурсії можна слухати на чотирьох мовах – на німецькій, англійській, французькій та китайській. Під час розповіді лунає чимало критичних зауважень і про ситуацію в КНР. Наприклад, згадуються події 1989-го року, коли в Пекіні в крові потопили демократичний студентський рух. Автори нової експозиції розглядають її, як своєрідний тест, оскільки раніше музею Карла Маркса в Трірі бракувало критичних елементів.

Марі Мевелле, Володимир Медяний