Буалем Сансаль: "Ідеї не побороти за допомогою гармат"

DW: Буалем Сансаль, Ви давно спостерігаєте за ісламізмом - не лише в мусульманському світі, а й у Європі. Вас не вразив масштаб терактів у Парижі?

Буалем Сансаль: Ні, абсолютно! Мене дивує те, що це сталося так пізно. Міжнародний ісламізм оголосив Європі війну. В першу чергу Франції, відколи та здійснює військові удари в Сирії. Тепер ця війна почалася і буде тривати.

У серпні вийшов Ваш новий роман "2084"- жахливий сценарій релігійного, тоталітарного, жорстокого режиму, який має ісламістські риси. Навряд чи більшість людей у західному світі можуть собі уявити реалізацію тут такого сценарію. Можливо, багато хто тепер змінить свою думку. Ви справді вважаєте, що в Європі може з'явитися такий ісламістський режим?

Як би там не було, а таке бажання є. І фундамент вже закладено: є "сплячі" та активні мережі, створена ціла інфраструктура - від мечетей, банків і торгівлі до освітніх закладів. Вони працюють над стратегією, і я вважаю, що ця робота триватиме тепер дедалі швидше. Вони ставатимуть чимдалі сильнішими. Але все залежить від того, як відреагують європейці. На даний момент вони реагують радше погано.

Отже, війна - це неправильна відповідь?

Ідеї не розстрілюють з гармат. Зовсім навпаки. Це їх лише підсилює. Ідеї потрібно перемагати ідеями, життєвою філософією, новим демократичною думкою, новим дискурсом щодо секуляризації та добрим регулюванням процесу інтеграції мусульманської громади в європейські суспільства.

Давайте поговоримо про ці ідеї. Це Захід довів до цього колосального насильства своїми недопрацюваннями?

Так, я вважаю, що західне суспільство недооцінило проблему інтеграції мусульманських громад в Європі. Воно розраховувало, що цей процес відбуватиметься просто. Так би мовити, автоматично. Зрештою, люди на Заході живуть в умовах демократії, користуються певним комфортом. Ним хочуть користуватися й мусульмани. Однак мусульманські громади мають специфічні потреби, яким не приділяли уваги. Потреби, пов'язані із мусульманським світом на їхній батьківщині. На все це не звертали уваги. І Захід поводив себе, чесно кажучи, доволі погано, завжди підтримуючи диктатури у південних країнах і навіть мусульманські партії. І сьогодні ми мусимо розплачуватися за наслідки цієї поганої політики.

Ви зблизька спостерігали за радикальним ісламізмом. Присутнім в окремих передмістях у Франції. Що спонукає молодих людей ставати джихадистами?

Вони живуть в ізольованому суспільстві. Це одна з найголовніших причин. Ці молоді люди мають проблеми, почуваються некомфортно, вони безробітні, із поганою освітою. Вони живуть в обстановці, повній суперечностей. З одного боку, вони - в Європі, з іншого - через своїх батьків - у своїх країнах походження. Ми маємо боротися із цією ізольованістю. Не знаю, як саме, але ми мусимо це так чи інакше робити.

Дехто каже, європейські цінності переживають кризу, і це може додатково підживити прояви насильства з боку ісламістів. Що Ви з цього приводу думаєте?

Так, у цьому я переконаний. На мою думку, Захід зі своєю філософією просвітництва, під впливом якої він в останні століття розвивався, виснажився. По-перше, Захід сам не поважав власних цінностей, власної філософії просвітництва. По-друге, нині глобалізація стирає особливості та заміщує загальні життєві цінності законами ринку - споживання, розваги, задоволення цих суто матеріальних потреб.

Ви згадали про просвітництво. Ви вважаєте, що ідея свободи втратила свою силу?

Так, звичайно. Свободи більше немає. Ми стали в'язнями надто жорстко організованих держав. Глобалізація нав'язує нам закони ринку. Реклама і маркетинг зумовлюють наші дії. Всемогутній, присутній скрізь закон обмежує свободу громадян. Єдина свобода, яку ми маємо, це вибирати, чиїх вказівок слухатись. Тож мусульмани кажуть: аніж слугувати ринку й праву, краще будемо виконувати накази релігії. Оскільки релігія обіцяє нам рай, в цьому є дещо поетичне. А до цього додається ще й пригода джихаду.

Після терактів у Парижі багато людей говорять про свободу та західний стиль життя. Ми можемо все це відновити?

Звичайно, можемо. У мусульманському світі існує слово, яке всі мусульмани повторюють щодня і яке надає їм силу: "еннахда". Це означає відродження. Вони бажають, щоб відродилась велика арабська імперія, арабсько-мусульманська спільнота, іслам та пробудилися великі бійцівські чесноти. Я вважаю, Захід мав би підштовхнути процес, який би можна було назвати ренесансом, подібно до того, що вже відбувалося в Європі в 15-16 століттях.

Ренесанс означав би: знову відбудовувати, відновлювати, відроджувати цінності просвітництва, мистецтво, культуру. Але щоб втілити це, треба до певної міри відмежуватися від законів ринку та від глобалізації. Це проблема. Мабуть, треба створити федеральну Європу, яка поважає особливості кожної країни, і не стандартизувати все, не уніфікувати. Саме над цим треба працювати. Проте, судячи з усього, ніхто цього не робить. Деякі інтелектуали та університети цим займаються, але не політики. У мусульманському ж світі ця робота вже в процесі. Мусульмани роблять її можливо й погано. Джихадисти роблять її жалюгідно. Але Захід спить та спочиває на лаврах, на своїй колишній славі. Він би мав подбати про майбутнє - причому зараз.

Буалем Сансаль, 1949 року народження, належить до найвідоміших письменників Алжиру. Багато років він застерігає в своїх романах та есе про небезпеки ісламізму. У 2011-му Сансаль отримав Премію миру німецької книготоргівлі. Його новий роман "2084" наприкінці жовтня був відзначений гран-прі Французької академії.