В обійми Росії?

Польща вже неодноразово позиціонувала себе адвокатом України в ЄС. Не став винятком і сьомий польсько-німецько-французько-український форуму, який щойно відбувся у Варшаві. Цього разу конференцію присвятили проблемам, з якими Україна зіштовхнулася після останніх парламентських виборів. «Хоча у нас є багато зауважень щодо останніх виборів і авторитарних тенденцій. Які спостерігаються в Україні, ми, звичайно, не змінимо своєї думки, оскільки Україна - це ж не Білорусь і не Росія», - зауважив у розмові з Deutsche Welle депутат польського Сейму Марчін Свєнчицький.

Польща не відповідатиме за українську владу

Водночас Варшава потребує навзаєм конкретної роботи від офіційного Києва. «Польща, як держава, яка просуває інтереси Україну в ЄС, не може на себе брати відповідальність за українську владу. Потрібні реформи, аби ми мали аргументи для європейських партнерів для підтримки України», - наголосила заступник міністра закордонних справ Польщі Катаржина Пелчинська-Наленч, виступаючи під час варшавського форуму. За словами представниці МЗС, Польща не збирається втручатися у справи України та впроваджувати за неї реформи, але демократичні тенденції сусідів підтримуватиме.

Попри те, що погляди Польщі та Німеччини на українське євроінтеграційне майбутнє часто різняться, нині й у ФРН усвідомлюють, що лишити Україну взагалі без подальших європейський перспектив може мати небажані наслідки. «Росія дуже тисне на Україну за допомогою газу. Ми повинні визначитися, куди хочемо йти разом з Україною і якими засобами досягати нашої цілі, щоб в кінці кінців Україна не стала російською провінцією», - каже депутат німецького Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Карл-Ґеорґ Вельманн.

Cпочатку - реформи, потім - конкретні пропозиції

На думку німецького політика, нині, однак, не доводиться рахуватися з тим, що Україна вже незабаром отримає запрошення на членство в ЄС. Його прогноз: Київ може сподіватися на таке запрошення через п’ять-десять років, якщо країна врешті-решт відповідатиме критеріям вступу до Євросоюзу.

Як констатують експерти, що виступали на варшавському форумі, Україна нині, на жаль, випадає з пріоритетів ЄС, який зосереджений на власних проблемах, пов'язаних зі збереженням економічної стабільності в єврозоні. Інтерес до України з боку ЄС зменшується і через те, що вона пробуксовує на шляху демократичного розвитку.

Незважаючи на нинішню примарність європерспектив Києва - адже навіть підписання угоди про асоціацію між ЄС і Україною перебуває під питанням - українське громадянське суспільство сподівається на підтримку Заходу. «Краще лікувати хворобу на її початку, ніж коли вона розвинеться й уже буде складно приймати драматичні рішення», - застерігає директор київського фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.