Брак коштів
4 квітня 2012 р.
За підтримки німецького Товариства міжнародної співпраці (GIZ) у Львові реалізовується багато проектів. Це, зокрема, проведення архітектурних конкурсів, підтримка об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, аналіз можливості ревіталізації окремих районів, створення концепції розвитку центральної частини міста, навчальні тури у Німеччину, участь у найбільших туристичних виставках, численні навчання і надання консультацій за різними темами від експертів Німеччини, програми реставрації історичних будівель тощо.
Реставраційний проект, який стосується реставрації брам і вікон у історичних будівлях, розпочався у вересні 2010 року. Тоді й було підписано угоду між Товариством та Львівською міськрадою, яка передбачала, що реставраційні роботи фінансуються у такій пропорції: 60% коштів надає GIZ, 20% - місто та ще 20% - мешканці квартир чи будинків.
Або реставрація, або штраф
Львівська міська рада ще кілька років тому запровадила штрафні санкції за самовільне встановлення мешканцями центральної частини міста пластикових склопакетів та заміну старих брам сучасними броньованими дверима. Проте витрати на реставраційні роботи часто були не по кишені для більшості львів'ян. Саме для того, щоб зарадити цій проблемі, й було започатковано проект реставрації історичних вхідних дверей та вікон.
Завдяки цьому проекту лише за два місяці 2010-го року і за 2011 у Львові було проведено реставраційних робіт на загальну суму 1 379 832 гривень. Проте під час укладання бюджету на 2012 рік подальше фінансування програми реставрації залишилося поза увагою депутатів. Тому програма постала перед загрозою зриву.
«Щоб не припиняти проект зненацька, ми вирішили тимчасово взяти на себе фінансування не лише своїх зобов’язань, але й зобов’язань міської ради, тобто – ще 20 відсотків», – розповіла Deutsche Welle співробітниця Львівського офісу GIZ Мар’яна Борик.
Надія є
Активісти проекту сподівалися, що депутати міськради визнають свою помилку й виділять фінансування згідно з угодою наприкінці березня цього року. Проте це питання так і не внесли до порядку денного сесії міськради. Проти продовження проекту, зокрема, виступила фракція ВО «Свобода». Її голова Руслан Кошулинський заявив, що це питання не зрозуміле і запропонував зняти його з розгляду як не вивчене. У коментарі для Deutsche Welle депутат міськради від партії "Пора" Андрій Білоус висловив зауваження з того приводу, що ініціатори проекту не подали детальних статей витрат. «Багатьом з депутатського корпусу не зрозуміло, на що йдуть ці гроші, дехто вважає, що левова частка витрачається на нікому не потрібні конференції, проживання й зарплатню іноземним консультантам».
Мер Львова Андрій Садовий висловив жаль з приводу таких дій депутатів. «Якщо ми зобов’язання не виконаємо, то GIZ зупинить фінансування. Я б цього дуже не хотів», – наголосив міський голова. Він теж зауважив, що профільна комісія архітектури, яку очолює «свободівець» Андріан Гутник, розглядала і попередньо погодила це питання. «Тому дуже дивно, що депутати відмовилися підтримати таку пропозицію», – зазначив Андрій Садовий.
Безпідставні закиди?
Водночас у Львівському офісі GIZ запевнили, що закиди депутатів щодо незрозумілості фінансування є безпідставними. Зрештою, проект реалізується вже понад півтора року і в його концепції нічого не змінилося. «Усі гроші витрачаються виключно на реставраційні роботи, будь-які консультації відбуваються без залучення коштів з цієї програми», – запевнила співробітниця GIZ Мар’яна Борик.
Голова правління Інституту міста Олександр Кобзарев, котрий виступив одним зі співкоординаторів проекту, звернув також увагу на той момент, що реставраційні роботи в рамках програми виконуються виключно українськими майстрами. «Перед тим наші майстри пройшли відповідний вишкіл, вони перейняли найсучасніший досвід, і саме завдяки проекту ці майстри отримали можливість розвивати власний бізнес», – сказав Олександр Кобзарев.
У четвер, 5 квітня, на сесії Львівської міської ради знову розглядатиметься питання бюджету розвитку, зокрема, й питання фінансування співпраці Львова з німецьким Товариством міжнародної співпраці.