Бостонські події залишили багато відкритих запитань

Трагедія під час марафону в Бостоні - кримінальний злочин чи теракт? Питання, як американська юстиція має вчинити з Джохаром Царнаєвим, спровокувало запеклі дискусії у США. Якщо випадок визнають кримінальним злочином, його розглядатиме кримінальний суд, якщо терактом - військовий. Оскільки підозрюваний, за даними ФБР, є громадянином США, розгляд його справи військовим судом можливий лише тоді, якщо Царнаєва визнають "enemy combatant" - ворожим бійцем. Схожий статус мають підозрювані в тероризмі, яких утримують у в'язниці Ґуантанамо. Але з юридичної точки зору вкрай суперечливо, чи можуть взагалі громадяни США визнаватися "ворожими бійцями". Тим часом деякі сенатори, зокрема Джон Маккейн, вимагають для Царнаєва саме цього.

Американський уряд, вочевидь, прагне розглядати цю справу в рамках кримінального права. Під час допиту підозрюваного можуть послатися на так звану "ситуацію, що загрожує громадській безпеці", що в деяких випадках дозволяє позбавляти підозрюваних їхніх прав. Ідеться про так звані "права Міранди", які існують у судовій практиці від 1966 року й передбачають, що кожного підозрюваного інформують, зокрема, про його право на відмову від надання свідчень та право на адвоката. Відомості, отримані до оголошення цих прав, можуть бути застосовані для слідства, однак не для судового процесу.

Позбавлення прав - це "не по-американськи"

Адвокатська організація "Американський союз громадянських свобод" опублікувала з цього приводу на своєму веб-сайті критичну заяву свого виконавчого директора Ентоні Ромеро. Він висловився проти позбавлення підозрюваного "прав Міранди", адже ця норма виправдана лише за умови, що від нього далі виходить небезпека. Мовляв, загалом кожен підозрюваний має право ознайомитися зі своїми правами, а позбавлення їх є "не по-американськи".

У юридичних колах подейкують, що американське міністерство юстиції готує Царнаєву обвинувачення в тероризмі. Навіть якщо судове провадження буде здійснюватися в кримінальному суді, багато аспектів залишається нез'ясованими. Яка найвища міра покарання загрожує Джохару Царнаєву, залежатиме від того, за якими законами його судитимуть - штату чи держави. Адже законодавство штату Массачусетс не передбачає смертної кари, на відміну від законодавства США.

Розцінювання обох братів Царнаєвих як терористів не надто тішить директора "Центру політичних комунікацій" університету Делавера Ральфа Беґляйтера. "Вони - не більші терористи, ніж ті злочинці, які застрелили 26 людей у середній школі Ньютауна", - наголосив правозахисник у розмові з DW. Він не певний, чи варто погоджуватися з юридичним поділом двох категорій злочинів.

Поліція перегнула палицю?

В американських ЗМІ завзято сперечаються і про дії поліції. Чи нормально, що Бостон - місто з мільйонним населенням - під час розслідування був цілком паралізований? Із таким провокативним питанням звернувся до читачів авторитетний інтернет-часопис "Pоlitiko".

Адже в розпал розслідування після вибуху бомб поліцейські закликали мешканців не покидати домівки. Торгівля, транспортний рух і життя загалом завмерли. Критики, серед яких і депутат палати представників Конгресу США Датч Рупперсбергер, зауважують, що таким чином терористи досягли однієї зі своїх цілей. Колишній сенатор Джефф Бінгамен гучно заявив "Politiko", що місто, фактично, було взяте під варту й навряд чи це можна чимось виправдати.

ЗМІ зреагували, як хорти на полюванні

Висвітлення подій американськими ЗМІ теж зазнає дедалі більшої критики. Після того, як телеканали CNN, Fox News, інформагенція AP та газета "The Boston Globe" минулого четверга помилково сповістили про затримання одного з підозрюваних, представники поліції заговорили про безвідповідальне висвітлення новин. Разом з тим вони використовували ЗМІ, щоб інформувати населення. З цього приводу газета "New York Times" відгукнулася про "складні стосунки" між слідчими органами та мас-медіа. Адже ЗМІ, фактично, повідомляли все до дрібниць про лови зловмисників, так що глядачі могли мало не наживо спостерігати за стріляниною.

Те, що швидкий перебіг драматичних бостонських подій призвів до помилкових повідомлень, Ральф Беґляйтер із "Центру політичних комунікацій" вважає неуникним. Проте навіть у екстремальних ситуаціях необхідно перевіряти інформацію, перш ніж розповсюджувати її, каже він. Через те, що потік повідомлень неймовірно зріс, споживачу дедалі важче знаходити надійні джерела новин, підкреслює колишній кореспондент CNN. "Інтернет надав багатьом людям можливість вільно висловлюватися. Проте це й можливість розповсюджувати помилкову та навіть умисно неправдиву інформацію", - зауважує експерт.