Боротьба з пияцтвом у ЄС: обмежувати торгівлю алкоголем?

За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), якщо у 2003-05 роках українці в середньому випивали 14,3 літра чистого спирту на рік, то в 2016 році - вже 8,6 літра. Це значно менше ніж, наприклад, у Німеччині (13,4 літра) або Франції (12,6), не кажучи вже про світових рекордсменів із споживання алкоголю - Молдову (15,2) і Литву (15).

В останні роки українська влада намагається обмежувати продаж алкоголю після 23:00 та розпивання спиртного в громадських місцях. Тим часом у країнах Євросоюзу до вживання спиртних напоїв ставляться по-різному. При цьому найчастіше виявляється, що жорсткі заходи не завжди допомагають у боротьбі з алкоголізмом. То які ж правила діють у країнах Євросоюзу?

Скандинавські країни: держмонополія на торгівлю алкоголем

Найжорсткіші обмеження зберігаються у скандинавських країнах. На відміну, наприклад, від середземноморського регіону, на півночі Європи попитом традиційно користуються міцні напої, які вживають нерегулярно, проте у великих кількостях. Прийнято вважати, що така модель споживання спиртного нерідко призводить до розвитку алкоголізму, а також стає причиною травм і нещасних випадків. Схожі тенденції спостерігаються і в Східній Європі.

У скандинавських країнах монополія на реалізацію (а у випадку Норвегії та Ісландії - і виробництво) алкоголю належить державі. Така система тут зберігається вже багато десятиліть. У Норвегії спиртне можна придбати у мережі магазинів Vinmonopolet, у Фінляндії - Alko, у Швеції - Systembolaget. При цьому міцні напої продають лише особам, яким вже виповнилося 20 років. В усіх вищеназваних країнах діють часові обмеження: наприклад, у Швеції придбати спиртне можна з 10 ранку до 6 вечора в будні дні та до 15:00 в суботу. В неділю ж магазини закриті.

Норвегія: 30 євро за пляшку горілки

Крім того, в регіоні встановлено надзвичайно високі податки на алкоголь. З цієї причини, наприклад, у Норвегії ціни на спиртне приблизно у 2,5 рази вищі середньоєвропейських: пляшка 0,7 горілки Absolut тут обійдеться приблизно в 30 євро. Це змушує багатьох скандинавів закуповуватися спиртним в сусідніх Латвії та Естонії, де алкоголь істотно дешевше.

Проте, вважається, що жорсткий контроль за розповсюдженням спиртного в регіоні досяг своєї мети: скандинавські країни, як і раніше, залишаються такими, де п’ють мало. За даними ВООЗ, у 2016 році обсяг продажу алкоголю в Норвегії склав 7,5 літра, а в Швеції та Ісландії - близько 9 літрів етилового спирту на душу населення. При цьому обмежувальні заходи як спосіб боротьби з пияцтвом користуються тут широкою підтримкою громадськості. За даними проведеного в 2012 році дослідження, 44% норвежців не вважають ціни на алкоголь в країні надмірно високими, а 85% вважають, що купити алкоголь досі можна відносно вільно.

Багато фінів проти жорстких обмежень

У свою чергу жителі Фінляндії налаштовані аж ніяк не настільки позитивно. Багато хто вважає, що вживання спиртних напоїв - особиста справа кожного, а держмонополія на торгівлю алкоголем є надмірним втручанням держави в їхнє особисте життя. Спочатку у Фінляндії також діяли жорсткі обмеження на продаж спиртного, але в 2004 році багато з них були скасовані під тиском громадськості. Зокрема магазини Alko почали працювати в суботу, ціни на міцні спиртні напої знизили на 30%.

Експерти стверджують, що це негативно вплинуло на ситуацію в країні: як наслідок фіни стали вживати більше міцних алкогольних напоїв, значно зросла смертність від недуг, безпосередньо пов'язаних із вживанням спиртного, а також збільшилася кількість злочинів, скоєних у стані алкогольного сп'яніння. За підрахунками ВООЗ, у Фінляндії нині припадає 10,7 літра чистого спирту на душу населення: це приблизно на один літр більше, ніж середньоєвропейський показник.

Литва - найбільш питуща країна в ЄС

Тим часом рекордсменом із споживання алкоголю в ЄС стала Литва. Як зазначається у доповіді ВООЗ, у 2016 році цей показник становив тут 15 літрів спирту на людину. За офіційними даними, від хвороб, пов'язаних зі зловживанням алкоголю, у Литві вмирає близько 700 осіб щороку: це велика цифра для країни, чиє населення не перевищує 3 мільйонів осіб.

З 2018 року литовська влада оголосила пияцтву війну. З 1 січня у магазинах скоротився час продажу спиртного - в будні та суботу його можна купити лише з 10 ранку до 8 вечора, а по неділях - лише до 15:00. В країні також повністю заборонили рекламу алкоголю, підняли акциз, а також підвищили віковий бар'єр для придбання спиртного з 18 до 20 років.

Критики "антиалкогольного пакету", втім, сумніваються в ефективності подібних заходів: на їхню думку, це лише сприятиме зростанню нелегального ринку алкоголю. А підвищення податків вже зараз призвело до того, що литовці закуповуються спиртним в сусідній Польщі - там можна придбати алкоголь, починаючи з 18 років, і за набагато нижчими цінами.

При цьому варто відзначити, що доволі жорсткі обмеження діють і в сусідній Латвії: там алкоголь можна купити в магазині лише до 22:00, а розпивати спиртне в громадських місцях – суворо заборонено. Цікаво, що, приміром, у Німеччині - одній з найбільш питущих країн в Європі, це зазвичай не забороняється: на вулиці можна спокійно перебувати з відкритою пляшкою пива. При цьому пити пиво, вино і шампанське тут можна вже з 16 років.

Італійці все частіше відмовляються від вина

Втім, взаємозв'язок між суворими правилами і рівнем вживання алкоголю простежується далеко не завжди. Незважаючи на жорсткий контроль, за останні десятиліття рівень споживання спиртного у скандинавських країнах в цілому збільшився. Водночас у середземноморському регіоні, де подібні заходи відсутні, пити стали значно менше. Наприклад, в 1955 році у Фінляндії припадало менше 2 літрів, а в Італії - 12 літрів чистого спирту на душу населення.

Нині ж справи йдуть з точністю до навпаки: у 2016 році середньостатистичний італієць за рік випивав лише 7,5 літра - це на цілих 3 літри менше, ніж у Фінляндії. При цьому тенденція до зниження в Італії, як і раніше, зберігається - як зазначається у недавно оприлюдненому дослідженні - за період з 2006 по 2014 роки споживання алкоголю скоротилося тут на 23 відсотки.

В останні роки в Італії дещо посилили антиалкогольне законодавство - в тому числі запровадили обмеження на рекламу спиртного та підвищили мінімальний вік для придбання алкоголю з 16 до 18 років.

Автори дослідження, однак, стверджують, що це не головна причина, чому в країні зменшилося споживання спиртного. Спад відбувся за рахунок того, що в Італії, де традиційно вирощують багато винограду, стали пити менше вина. А це, головним чином, пов'язано зі зміною способу життя італійців: якщо раніше тут було прийнято неспішно випивати по кілька келихів вина за обідом, то зараз через напружений графік у жителів країни зазвичай залишається мало часу на перерву, тому часто доводиться обідати без алкогольних напоїв. У свою чергу законодавчі обмеження зіграли в цьому куди меншу роль, резюмують експерти.