Берлінський мур продовжує надихати митців
28 грудня 2007 р.У Китаї всі знають, хто такий „Містер Ред”. Це популярна фігура коміксів. У Берліні про нього досі мало хто чув. Тепер „Містера Реда” можна побачити на плакаті – він стоїть, простягши руки з зав’язаними очима. Навколо – колючий дріт. Плакат китайського художника Лао Джанга стоїть на Бернауер штрасе, що в часи поділу Берліна на Східний і Західний називали „смугою смерті”. Плакат прикріплено на біг-борді, на якому раніше була реклама цигарок чи комп’ютерів. Тепер тут мистецтво.
Плакати, що не залишають байдужими
Під відкритим небом виставлені плакати митців з чотирьох країн: Німеччини, Росії, Китаю та Південної Кореї. Поруч з китайським „Містером Редом” сталеве дзеркало, на якому написані три слова: „свобода”, „рівність” і „братерство”. Автор – німецький митець Роберт Шец. Реакція людей на його роботу була для нього несподіваною:
„Учора один перехожий підійшов до мене і сказав: „Свобода? Де та свобода? Де рівність? І де братерство? Це все лайно!” На що я йому відповів – придивіться уважніше. Це просто має змушувати замислитися. Плакат викликає певний резонанс і я задоволений”.
Плакат Роберта Шеца називається „Цінності”. Нібито нічого особливого, але якщо придивитися, видно, що слова „свобода, рівність, братерство” викладені з банкнот: доларів, євро, єн та вон – південнокорейської валюти.
Гітлер на параді Сталіна-переможця
Андрій Баров утік з Радянського Союзу до Західного Берліна наприкінці 1980-х незадовго до падіння муру. На своїх плакатах він іронічно змальовує німецько-російські відносини. На одному з них Гітлер приходить на парад перемоги до Сталіна. Андрій Баров:
„Я взяв участь у проекті, щоб створити декорації для театральної постанови. Загалом 30 картин. Це історія, яка показує розвиток відносин між Росією та Німеччиною в часи нацизму та комунізму. Тому в цих роботах є елементи від обох сторін”.
Виставку плакатів організував меморіальний комплекс „Берлінський мур”, посольство Південної Кореї у ФРН та південнокорейська картинна галерея „Сон”, теж з Берліна. Лютеранський пастор Манфред Фішер – один із засновників меморіального комплексу. Його церква була в центрі колишньої „смуги смерті”. Її зруйнували незадовго до падіння муру.
„На мою думку, коли тут працюють митці з країн, де все це ще досі існує, те, що раніше було в Берліні, то в цьому є надія. Надія на те, що в розділеній Кореї теж можливий прорив до свободи. І що свобода митців буде нормою суспільства.”
Яку саме надію пастор Фішер має на увазі, видно на зворотному боці плакатів. Там – мистецькі знімки, що документують повільне наближення між Північною та Південною Кореями. Один з мотивів – президенти КНДР і Південної Кореї вперше потискають один одному руки в 2000 році.
За матеріалами кореспондентів