Берлін ще сподівається на успіх Мінська-2

Ще у понеділок, 16 лютого, відповідаючи на питання DW, представники німецького уряду з обережним оптимізмом оцінювали дотримання режиму припинення вогню на Донбасі, хоча і знали, що у районі Дебальцевого продовжувались бої.

Цієї середи, 18 лютого, на урядовій прес-конференції офіційний представник канцлерки ФРН Штеффен Зайберт не чекав питань, а з власної ініціативи зробив заяву.

"Уряд ФРН, - сказав він, - рішуче засуджує військовий наступ сепаратистів на Дебальцеве, що є грубим порушенням чинного з неділі перемир'я та підписаного у минулий четвер комплексу заходів з реалізації мінських домовленостей від вересня 2014 року".

Надія Берліна вмирає останньою

Проте на відміну від німецької преси, яка після взяття сепаратистами Дебальцевого фактично вже поховала Мінськ-2, уряд ФРН все ще має надію на реалізацію домовленостей, яких було досягнуто у білоруській столиці.

"Чесно кажучи, я не можу сьогодні відповісти вам ані чітким "так", ані чітким "ні", - сказав Зайберт, коли кореспондент DW спитав його, чи вважає уряд ФРН результати перемовин у Мінську минулого тижня такими, що зазнали поразки.

Він нагадав слова канцлерки Анґели Меркель, яка назвала Мінськ-2 тільки "проблиском надії", та заявив, що Берлін ще з самого початку розумів, що імплементація підписаних домовленостей буде надзвичайно важкою.

"Доводиться визнати, що поки результати цього процесу вельми протверезливі", - констатував Зайберт. І, тим не менш, офіційний Берлін вважає, що ще не все втрачено, що "є сенс продовжувати роботу" з реалізації Мінська-2.

Санкції за Дебальцеве?

У понеділок цього тижня Євросоюз оголосив додатковий санкційний список людей та організацій, які у Брюсселі вважають відповідальними за ескалацію ситуації на Сході України, особливо, як сказано в офіційному поясненні, за обстріл Маріуполя.

Дебальцеве ж сепаратисти не лише обстріляли, але й взяли боєм. "Захоплення Дебальцевого - це серйозно, це реальна загроза процесу мирного врегулювання", - вважає зовнішньополітичний речник фракції Соціал-демократичної партії Німеччини в Бундестазі Нільс Аннен.

Директор департаменту політики й комунікацій МЗС України Олексій Макєєв, відповідаючи в середу зранку на питання ведучого німецького телеканалу ZDF, зажадав - у відповідь на захоплення Дебальцевого - "запровадження додаткових санкцій з боку ЄС, наших партнерів у США, Канаді, Японії та Австралії".

Таку точку зору поділяє й військовий експерт парламентської фракції партії "Союз 90/Зелені" Омід Нуріпур, який закликав "подумати про наступний крок санкцій".

І справді. Хіба після "маріупольських" санкцій не було б логічним ввести ще й "дебальцевські"? Штеффен Зайберт ухилився від прямої відповіді на питання DW, але нагадав про те, що лідери ЄС ще минулого тижня "дали чітко зрозуміти, що не мають наміру відходити від курсу в питанні санкцій". За його словами, "європейська спільнота та країни трансатлантичного партнерства все ще готові подумати про подальші заходи та одноголосно їх прийняти" залежно від розвитку ситуації.

Зброя для Києва

Якщо нові санкції проти наближених до Кремля урядовців, комерційних структур та решти організацій в Берліні не виключають та в "трансатлантичному партнерстві" на цей рахунок є взаєморозуміння, то у дискусії про військову допомогу німецький уряд залишається на попередніх позиціях, які відрізняються від американських.

Депутат Європарламенту від німецьких соціал-демократів Кнут Флекенштайн підтримує у цьому питанні підхід глави уряду Анґели Меркель. "Постачання зброї має місце лише в тому випадку, - зазначає він. - Якщо є впевненість у тому, що цього злякаються сепаратисти та російська сторона, або, якщо вважаєш, що воєнну сутичку можна виграти. Я не бачу ані того, ані іншого".

Флекенштайн називає безвідповідальною політикою плани "відправити зброю на три мільярди доларів в Україну, а потім на відстані багато тисяч миль звідти дивитись по телевізору, що з ним коїться".

Але незважаючи на те, чи хоче цього офіційний Берлін, чи ні, суперечки про постачання західних озброєнь для української армії в ЄС все ще продовжуються та, судячи з усього, це ще не кінець. Зовнішньополітичний експерт фракції Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) у Бундестазі Карл-Ґеорґ Велльманн, наприклад, сумнівається в тому, що Берлін зможе відстояти правильність своєї позиції. "Я вважаю, що зараз у відповідь на дії Росії, в першу чергу, американський та канадський уряди почнуть постачати зброю для української армії", - припускає він.