Угода про асоціацію

На запрошення до Брюсселя Віктору Януковичу довелося чекати понад два роки. Востаннє керівництво ЄС приймало його у себе у жовтні 2010 року. Відколи українська влада набула авторитарних рис, а провідні опозиційні політики опинилися за ґратами, український президент у західних столицях – нечастий гість. У жовтні 2011 року, за кілька місяців після арешту Юлії Тимошенко, планований візит Януковича до Брюсселя взагалі обернувся демаршем: українському президенту дали зрозуміти, що приїздити до столиці ЄС за політичних обставин, що склалися, взагалі не варто.

Оптимізм у Варшаві, скепсис у Берліні

25 лютого керівництво Євросоюзу таки прийме Віктора Януковича в рамках саміту Україна-ЄС. Головне питання на порядку денному – перспективи підписання угоди про асоціацію, текст якої був погоджений сторонами ще рік тому. Напередодні саміту, перебуваючи з візитом у Варшаві, український президент запевнив, що йому є з чим їхати до Брюсселя: він пообіцяв поступ у проведенні демократичних реформ, а також певні "жести і рішення" щодо ув'язнених Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. У Польщі, яка ще з часів президентства Леоніда Кучми взяла на себе роль "адвоката України в ЄС", обіцянки Януковича сприйняли як "позитивний сигнал". Польський президент Броніслав Коморовський заявив, що з оптимізмом дивиться на перспективи підписання Угоди про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі у листопаді цього року.

Водночас у Берліні наразі не вбачають підстав для оптимізму. "Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС можливе лише на підґрунті наших спільних європейських цінностей, щодо яких Європейський Союз сформулював чіткі критерії", - повідомили Deutsche Welle у міністерстві закордонних справ Німеччини. Вимоги, які Київ має виконати для підписання угоди, у грудні минулого року були сформульовані Радою ЄС. Вони насамперед стосуються припинення практики вибіркового правосуддя, виправлення недоліків, які призвели до порушень на минулих парламентських виборах, забезпечення свободи преси та здійснення демократичних реформ, передбачених Порядком денним асоціації.

"Жодних позитивних зрушень"

Сюзан Стюарт з берлінського Фонду науки і політики у розмові з DW зазначила, що за кілька місяців, які передували саміту Україна-ЄС, Київ не спромігся продемонструвати позитивні зрушення. "Я не бачу жодних ознак того, що Україна готова серйозно виконувати ці вимоги", - констатувала експерт. Стюарт звернула увагу на розпочатий за кілька тижнів до саміту черговий судовий процес проти Юлії Тимошенко, який може закінчитися для опозиційного політика довічним ув’язненням. На Заході, де процес проти Тимошенко вважають політично мотивованим, це сприйняли як вкрай негативний сигнал, каже аналітик.

Віола фон Крамон, речниця фракції Зелених у Бундестазі з питань зовнішньої політики ЄС, в інтерв’ю DW сказала, що за нинішніх умов ЄС не має підстав підписувати з Україною угоду про асоціацію. За її словами, підписання угоди з Україною за нинішніх обставин було би неправильним сигналом для інших країн Східного партнерства ЄС. "Чого це таким країнам як Молдова або Грузія напружуватися, якщо з Україною угоду підписують просто так?" - запитує Віола фон Крамон.

Хибний розрахунок?

Утім, у Києві сподіваються, що Європейський Союз підпише угоду про асоціацію попри критику на адресу української влади. В інтерв’ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung на початку лютого прем’єр Микола Азаров назвав ув’язнення Юлії Тимошенко "справою другорядною", яка, за його словами, не мала би ставати на заваді "стратегічним питанням". Саме зі стратегічних міркувань, вважає Азаров, підписання угоди про асоціацію є вигідним і Євросоюзу.

Депутат Бундестагу Ґунтер Кріхбаум у коментарі DW не приховував розчарування такою постановкою питання. "Вочевидь, дехто в Україні вважає, що Європа - після короткої фази обурення - крізь пальці дивитиметься на масивні порушення принципів правової держави лише тому, що Україна має стратегічне значення. Але цього не буде", - запевнив Кріхбаум. У Бундестазі соратник канцлера Анґели Меркель очолює комітет у справах ЄС, який в разі підписання угоди про асоціацію розглядатиме її перед ратифікацією. Політик від ХДС запевнив DW, що Бундестаг не проголосує за ратифікацію угоди, доки Тимошенко і Луценко залишатимуться у в’язниці.

Геополітичний розрахунок Києва, згідно з яким Євросоюз робитиме все, аби не "штовхати Україну в обійми Москви", не виправдає себе. Таку думку поділяє і Сюзан Стюарт. "Цей аргумент у розмові з ЄС працює лише дуже умовно", - застерігає берлінський політолог. Експерт нагадує, що часу для виконання вимог Євросоюзу у Києва залишається вкрай мало. А не підписавши Угоду про асоціацію у листопаді у Вільнюсі, Україна ризикує втратити ще кілька років у зближенні з Європейським Союзом.