Берлусконі сказав «чао»
25 жовтня 2012 р.
Заява Сильвіо Берлусконі містила звичний для нього пафос: «18 років тому я прийшов у політику, що було з моєї сторони напівбожевіллям-напівмудрістю. Сьогодні я роблю крок назад - і з тих же самих причин, що й тоді: через любов до Італії», - цитують інформаційні агентства у четвер, 25 жовтня, італійського екс-прем'єра, медіа-магната та мільярдера. Відповідна заява напередодні ввечері була опублікована на веб-сторінці його партії «Народ свободи».
Отже, Берлусконі безповоротно йде з політики. Хто наступною весною очолить передвиборну кампанію його партії, з'ясується під час попереднього голосування серед членів цієї політичної сили, яке має відбутися в середині грудня. Утім, Берлусконі не залишиться зовсім осторонь. Тепер свою роль він бачить у тому, щоб «давати поради, розповідати та судити, не втручаючись». Не виключено, що він це робитиме з сенаторського крісла.
Щоправда, від надавання порад його дещо відволікатимуть судові справи, які ще не всі закриті. Наприклад, справа про ухиляння від податків через підставні фірми у Швейцарії. Але Кавальєре не звикати, він сам називає себе «прем'єром, якого найчастіше за всю історію (несправедливо, як він вважає), притягували до суду».
Соратниця «врятує берлусконізм»
Водночас його соратниця й прихильниця Даніела Сантанке, яка балотуватиметься на виборах, обіцяє зберегти «берлусконізм». На її переконання, він був необхідний, аби країна не залишилась у руках «лівих».
Власне, з політичної точки зору важко передректи, хто отримає перевагу, праві чи ліві. Партія Берлусконі переживає не найкращі часи через скандали довкола лідера та внутрішні протиріччя. Нині, за оцінками соціологів, її підтримують лише 15 відсотків виборців на відміну від 40 відсотків кілька років тому.
З іншого боку, політичні противники «Народу свободи» – Демократична партія під керівництвом П'єрлуїджі Берсані – теж здала позиції, її прихильниками вважають себе не більше чверті виборців. Швидше за все, висувають гіпотезу політичні оглядачі, виграє той, кому вдасться перетягнути на свій бік «безпритульних» колишніх виборців Берлусконі.