Нові цілі "Беркута"
12 серпня 2013 р."Альфа", "Омега", "Сокіл", "Беркут", "Титан" - усе це назви спеціальних підрозділів силових органів України: СБУ та міліції. В Україні свої спецпідрозділи мають також прикордонники, митники й військові.
Утім, останніми роками саме "Беркут" регулярно шокує громадськість невиправданою брутальністю й агресивністю, "знешкоджуючи" мітингувальників та демонстрантів. Надмірна жорстокість "Беркута" при розгоні акцій вуличних протестів викликає обурення й у парламентської опозиції: народний депутат від "Удару" Сергій Каплін оголосив про підготовку законопроекту про ліквідацію міліції особливого призначення. Утім, наскільки реалістичною є така пропозиція?
"Беркут" залишити не можна ліківідувати
"Такий спецпідрозділ, як "Беркут", має бути в арсеналі держави, але із визначеною законом кількістю особового складу, із чітко встановленими завданнями та зі строго окресленими способами та засобами їх виконання", - переконаний експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. За його словами, в законі також мають бути чітко прописані повноваження та обов'язки "беркутівців", і головне - що їм заборонено.
Як виявилося, із часу створення "Беркута" у 1992 році та донині вся його діяльність визначена лише в нормативних актах МВС. Це означає, що юридичні механізми їхньої дії - без законодавчої основи - перебувають винятково в руках керівництва МВС, яке, як відомо, змінюється "під владу".
Українські "рембо"
На початку серпня цього року в дитячих таборах низки областей України діти стали учасниками інтерактивних міліцейських шоу. На малечу надягали шоломи та бронежилети, демонстрували засоби індивідуального захисту і навіть дозволяли торкатися зброї. Бійці спецпідрозділу міліції "Беркут" демонстрували дітям усю свою міць. "Демонстрація прийомів рукопашного бою викликала жвавий інтерес, причому не тільки у хлопчиків, але й у дівчат", - зазначається на сайті МВС України.
Міліція не шкодує піар-зусиль, аби підтримувати за "беркутівцями" імідж українських "рембо". Згідно з нормативними актами МВС, у 1992 році "Беркут" створювався як міліція швидкого реагування для ефективного використання у боротьбі з організованою злочинністю. У "Беркуті" служили колишні військові спецназівці, кращі "опери" карного розшуку, досвідчені міліціонери, які володіли прийомами рукопашного бою тощо.
Власне, й тепер пріоритет у зарахуванні до спецпідрозділу мають майстри спорту, кандидати в майстри спорту та першорозрядники силових видів спорту. У МВС повідомили, що нині штатна чисельність „Беркута” становить близько чотирьох тисяч працівників, конкурс на службу - 4 особи на місце, а середньомісячне грошове забезпечення залежно від вислуги років: у рядового складу - 4,3 тисячі гривень, у начальницького - 4,7 тисячі гривень. Нагадаємо, що в середньому в україніській міліції заробітна плата в півтори-два рази менша.
Нині у складі підрозділів "Беркута" не просто фізично загартовані бійці, а й фахівці зі спеціальних техзасобів, альпіністи, водолази, підривники та снайпери. Їх кидають на затримання озброєних злочинців, членів організованих злочинних угруповань, звільнення заручників.
Співробітники "Беркута" проходять і курс психологічної підготовки. Один з бійців на умовах анонімності розповів DW, що основна мета такої підготовки - це налаштованість на те, що "завдання має бути виконано". За сім місяців цього року за участю "Беркута” було виконано понад 160 таких завдань - спецоперацій із затримання озброєних злочинців.
Нова ціль - протестувальники?
Утім, ще кілька років тому діяльність "Беркута" в галузі протидії злочинності була значно пліднішою. Для порівняння: в 2005 році, коли у спецпідрозділі служили три з половиною тисячі бійців, було проведено понад 18 тисяч операцій, у 2006-му - 21 з половиною тисяч операції, повідомляло тоді інформагентство "РИА-новости" з посиланням на тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Михайла Корнієнка.
Як випливає із актуальної відповіді МВС на запит DW, використання високопрофесійно підготовлених "беркутівців" у боротьбі зі злочинністю нині має другорядне значення. Тепер, наголосили DW у МВС, одним з основних завдань "Беркута” є "забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів". "Тому працівники цих підрозділів залучаються насамперед до охорони громадського порядку під час проведення заходів з масовою участю громадян", - пояснили в МВС.
"Така ситуація є наслідком неправильного менеджменту та політичного тиску і призводить до того, що професійні бійці непрофесійно працюють у непрофесійних умовах", - переконаний правозахисник Олег Мартиненко. Донедавна Мартиненко як єдиний представник правозахисних організацій був членом громадської ради при МВС України. Утім, Гельсінська спілка відкликала його, не побачивши в діяльності ради зацікавленості у вирішенні проблем, що стосуються прав людини.
Кого боїться МВС: політичну опозицію чи людей?
Варто зауважити, що, за нормативами самого ж МВС, начальники управлінь МВС в областях, Києві та Севастополі мають розраховувати сили та засоби, задіяні для забезпечення охорони громадського порядку. Однак у нормативах самого МВС немає відповідей на основні питання, зазначає експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк: "Що таке антигромадський вияв? Що таке припинення масових безпорядків і чим воно відрізняється від їх придушення? Що таке масові заходи, тобто маса - це скільки?"
За спостереженням екс-члена громадської ради при МВС Мартиненка, до охорони громадського порядку під час багатотисячних акцій опозиції залучається часом не більше сотні бійців "Беркута". А під час мирних акцій, як от "Врадіївської ходи", на вулицях, в автобусах, у підземних переходах присутня мало не така ж кількість "беркутівців", як і самих мітингувальників, зауважує правозахисник.
"По суті, політична верхівка командує, яку акцію прибрати, ліквідувати, нейтралізувати, і тоді командир підрозділу, який має таку команду, викликає чи не весь особовий склад свого підрозділу на місце події", - каже правозахисник.
"Ми не політизовані. У нас є визначені законом задачі. Треба охороняти громадський порядок - ми його охороняємо. Не треба прикриватися мирними діями. Адже провокації якого штибу можуть бути? Пустять натовп, а здалеку почнуть стріляти. То до чого тут ми?", - зауважив у розмові з DW співробітник спецпідрозділу.
Дається взнаки спеціальна психологічна підготовка: у демонстрантах заздалегідь бачать приховану загрозу й висловлюють готовність знешкодити її джерело у будь-який спосіб? Однак незаконні накази співробітники міліції повинні не виконувати.
Мартиненко вважає, що для "беркутівців" накази керівника завжди виглядають законно: "Зовнішньо співробітники міліції не здатні оцінити, наскільки законним є наказ командира в даний момент". А якщо до цього додається низький рівень поінформованості бійців про громадянські права протестувальників, то спецпідрозділи перетворюються на ефективний засіб придушення політичних та соціальних протестів.