Справа Меннінга
4 серпня 2013 р.Deutsche Welle: Пане Бенклер, що ви думаєте про рішення суду? Ви раді, що Бредлі Меннінг уник вироку за найважчим звинуваченням - "допомога ворогу", чи, навпаки, розчаровані, що його визнали винним за майже всіма іншими пунктами?
Йохай Бенклер: І те, й інше. Я відчув полегшення, що Меннінга не засудили за "допомогу ворогу". Це означало б, що кожен витік інформації у сфері національної безпеки міг би розглядатися як основа для "допомоги ворогу". Натомість судді наполягли, що Меннінга можна було б визнати винним у цьому тільки тоді, якби він мав злочинний намір. Але, на думку суддів, такого наміру в нього не було. Це спростувало теорію, що для допомоги ворогу достатньо передати матеріали для публікації, яка може бути доступною ворогу онлайн.
Але решта пунктів звинувачення, за якими Меннінга визнали винним, дуже широкі й тягнуть за собою суворе покарання. Для майбутнього журналістики є вирішальним, наскільки остаточна міра покарання буде відповідна тому, що ми спостерігали у схожих випадках у минулому - два-три роки в'язниці, чи, навпаки, Меннінга посадять за ґрати на десятиліття. Останнє дуже затьмарило б майбутнє розслідувальної журналістики у сфері національної безпеки.
Які наслідки матиме ця справа? Які висновки можуть зробити Едвард Сноуден, Джуліан Ассандж та потенційні майбутні викривачі?
Справа Меннінга - це флагман адміністрації Обами на війні проти журналістики у сфері національної безпеки. Це важливий пункт майбутньої тривалої боротьби за компроміс між національними інтересами безпеки і свободою преси. Вироком Меннінгу американська адміністрація доводить, що може використовувати великий арсенал правових інструментів, аби дістатися до журналістів та їхніх джерел інформації.
Згадайте випадок Стефана Кіма, який стався кілька місяців тому (Стефан Кім був експертом Держдепартаменту США з Північній Кореї, якого звинуватили в передаванні таємної інформації про корейську атомну програму репортеру Fox News Джеймсу Роузену - Ред.). Тоді американське міністерство юстиції заявило, що журналісти - це змовники, помічники і спільники у сфері шпигунства.
Джуліана Ассанджа цілком можна порівняти з журналістом Fox News. Єдина різниця між ними в тому, що Роузен був захищений, бо американська адміністрація остерігалась реакції громадськості та мас-медіа, адже йшлося про журналіста відомого телеканалу. Ассандж натомість став об'єктом тривалої, успішної кампанії, аби затаврувати його як щось зовсім інше. Як тільки йдеться про кримінальне переслідування, тоді Wikileaks від відомих мас-медіа відрізняє політика, а не закони.
Для іншого відомого викривача Едварда Сноудена вирок Меннінгу означає перш за все одне: в разі засудження йому, вірогідно, більше частину всього свого життя доведеться провести за ґратами. Бо цивільний суд, який, імовірно, розглядатиме справу Сноудена, більше схильний просто сумувати покарання за окремими пунктами звинувачення, ніж військовий суд.
Що ви думаєте про реакцію у світі на вирок Меннінгу?
У більшості матеріалів ЗМІ, які я читав, ішлося про неоднозначність вироку.
Ви були свідком у цій справі. Чи мали ви нагоду поспілкуватися з Бредлі Меннінгом? Як він відреагував на вирок?
Ні, я не розмовляв з ним і нічого не можу сказати про його реакцію.
Йохай Бенклер - співдиректор Центру інтернету та суспільства при Гарвардському університеті, професор правознавства Гарвардської школи права, провідний експерт у сфері віртуального права. Професор був головним свідком захисту в справі проти інформатора Wikileaks, колишнього сержанта американської армії Бредлі Меннінга (на фото зверху).