Відмивання грошей

Коен Руверс є провідним спеціалістом міжнародного неурядового об'єднання Financial Transparency Coalition, яке займається питаннями боротьби з непрозорістю міжнародних фінансових систем. В інтерв'ю DW він розповів про майбутні зміни до директиви ЄС про відмивання грошей та наслідки для України.

Deutsche Welle: Пане Руверс, останнім часом у європейських виданнях з'явилося чимало публікацій стосовно відмивання грошей українськими можновладцями та олігархами. У цих статтях згадуються конкретні прізвища. Як ви вважаєте, які наслідки це матиме?

Коен Руверс: Я думаю, що ті люди, яких згадують у публікаціях у зв'язку із відмиванням грошей, а також відповідні органи, що мають протидіяти таким злочинам у країнах ЄС, були стривожені інформацією у ЗМІ. Маю надію, що це призведе до формальних кроків. Якщо фінансові злочини та корупція мали місце, або ж мають місце, тоді важливо вчинити правосуддя, а вкрадене повернути законним власникам. У випадку розкрадання державних фондів кошти мають бути повернені громадянам України.

А як ви можете пояснити такий факт: українські неурядові організації стверджують, що зібрали достатньо доказів відмивання грошей посадовцями, направляли докази до відповідних органів Австрії, але слідство так і не ведеться?

У Євросоюзі карне переслідування - це справа кожної окремої держави ЄС. У кожному випадку рішення про відкриття справи ухвалюють прокурори кожної окремої держави ЄС. Тому я це коментувати не можу.

А чи є якийсь механізм протидії корупції всередині ЄС у разі відмивання грошей іноземцями?

Як я вже сказав, це, на жаль, справа окремих держав Євросоюзу. Втім, нині Європарламент збирається переглянути директиву ЄС з відмивання грошей. А це допоможе захистити ринок Євросоюзу від злочинців, з якої країни вони б не прибували. Зміни до директиви будуть винесені на голосування у комітеті з питань економіки та монетарних справ, а також комітеті громадянських свобод, правосуддя та внутрішньої політики уже наступного тижня - 13 лютого.

У чому полягають ці важливі зміни?

Інформація про так зване "довірче управління" компаній має з'явитися у відкритому доступі. Вона стане відкритою для широкої громадськості, правоохоронних органів усіх держав, для тих фірм, які хочуть подивитися, хто стоїть за їхніми компаніями-партнерами. Це дозволить правоохоронцям з будь-якої країни ЄС та з країн з-поза меж Євросоюзу швидше та легше переслідувати "кримінальні гроші". Журналісти, неурядові організації і звичайні громадяни зможуть закликати бізнес до відповідальності. Оприлюднення інформації у відкритому доступі дозволить уникнути помилок, бо багато очей одразу спостерігатимуть за нею. Це дозволить компаніям дізнатися, хто стоїть за бізнесом їхніх партнерів, постачальників чи клієнтів.

Як швидко це станеться?

13 лютого відбудеться голосування у комітеті, у березні, ймовірно, буде загальне голосування у Європарламенті. І потім ще кілька місяців текст узгоджуватимуть з Єврокомісією та Європейською радою.

А які наслідки це може мати для України, і чи зміни у директиві дозволять розслідувати факти відмивання грошей, які сталися до ухвалення змін?

Повне відкриття інформації означатиме, що всім стануть відомі імена бенефіціарних власників та юридичних осіб компаній, трастів і так далі, які знаходяться в країнах-членах ЄС. Тому це може надати докази під час розслідуваних справ з відмивання грошей.

Хочу додати, що щойно, читаючи "компромісний варіант" змін до директиви, я натрапив на дві цікаві поправки, які мають відношення до України. Як відомо, ця держава не включена нині до "чорного списку" FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering - ред.), до якого увійшли країни, що не борються з відмиванням грошей. Так от, ці дві поправки дозволять Єврокомісії в обхід FATF застосувати більш жорсткий режим до проведення фінансових операцій громадян ЄС, що перебувають під впливом політиків з країн, які не є членами Євросоюзу, тобто фактично включити Україну до чорного списку в обхід FATF.