Діалог ЄС і Росії на тлі українського конфлікту

Від моменту анексії Росією Криму й початку воєнних дій на сході України тональність у діалозі між Москвою та Брюсселем стає жорсткішою: взаємні санкції, зниження товарообігу, заморожені політичні контакти і звинувачення на адресу одне одного. Дедалі прохолоднішими стають і відносини між Москвою та Берліном.

У російській зовнішній політиці відбувся перелом, вважає Йоахим Краузе з Інституту політики безпеки при університеті німецького міста Кіль. Доказом цього, за його словами, є не лише втручання Москви в справи країн-сусідів Росії та модернізація й нарощування військових потужностей. Це видно і з того, яким "брудом" Росія поливає Захід у ЗМІ, каже Краузе.

Зі зміною зовнішньополітичної доктрини Москви експерт частково пов'язує і розвиток подій на Близькому Сході. Кількість джихадистів по всьому світу, за словами експерта, за останні чотири роки зросла майже вдвічі. Однією з причин Краузе називає "жорстокість режиму сирійського президента Башара аль-Асада", з якою він протистоїть власному народу. "Сирія сьогодні - це найбільша кузня джихадистів. Чому Асад може собі це дозволити? Тому що він отримує зброю з Росії та Ірану. Це теж речі, які потрібно розглядати в контексті", - зауважує експерт.

Стратегічні зміни в Москві

Злам у російській зовнішній політиці стосовно Заходу Краузе характеризує так: "Геть від партнерства, вперед до стратегічного суперництва". Москва, за його словами, сприймає Захід як слабке співтовариство з великою кількістю центрів. І це співтовариство в очах кремлівських стратегів "дедалі більше деградує", підкреслює Краузе. Саме тому, вважає експерт, серед наближених до Кремля діячів панує думка про те, "що на західний устрій, який спирається на інститут права, більше не варто орієнтуватися зовсім, і що кожен повинен брати собі те, що може".

У Німеччині цю стратегічну зовнішньополітичну віху в Росії, за словами Краузе, усвідомлюють не до кінця. "У Німеччині весь час говорять про деескалацію. Або про те, що потрібно вибудовувати довіру. Але як можна вибудовувати довіру до уряду, який нас постійно обманює в тому, що стосується України?", - риторично запитує експерт.

Безпека в Європі: нові правила?

Тим не менш, вибудувати архітектуру безпеки в Європи без Росії не вийде, вважає віце-президент Європарламенту Александер Ламбсдорфф, який раніше відповідав за відносини з Москвою в німецькому МЗС. Разом із іншими політиками та експертами він обговорював майбутнє відносин між Росією і ЄС на конференції з питань безпеки в Берліні, організованій німецькою газетою Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Саме через важливість ролі Москви в гарантуванні безпеки в Європі сьогоднішню політику Берліна, який, з одного боку, називає неприйнятною політику Кремля щодо України, а з іншого - демонструє готовність до діалогу, експерт називає правильною. Росія, за словами Ламбсдорффа, "офіційно" перетворилася на державу, яка "щонайменше ставить під питання" основоположні принципи, які гарантують територіальну цілісність і суверенітет держав Європи, закладені в хартії ОБСЄ. Але які саме правила повинні бути замість цих, з російської точки зору незрозуміло, каже європейський політик. "Я бачу, що відбувається в східній Україні, але я не бачу, яких правил хоче Росія", - резюмує він.

Якісне використання чинних форматів діалогу

Із занепокоєнням німецькі політики спостерігають і за внутрішньополітичною ситуацією в Росії, де держава дедалі більше тисне на правозахисників, громадянських активістів, меншини та інакомислячих. Але ж саме захист кожної окремої людини за допомогою інститутів права повинен мав би бути гарантований в Росії для того, щоб можна було почати наново вибудовувати довіру до Москви з боку Заходу, вважає голова Німецького товариства досліджень Східної Європи Рупрехт Поленц. У той же час німецький політик, який з 2005 по 2013 рік очолював комітет Бундестагу з питань зовнішньої політики, радить не скорочувати всю комплексність відносин між Росією і ЄС до українського конфлікту.

"Існує кооперація з Росією в інших стратегічних областях. Наприклад, ведуться переговори в рамках групи Е3+3 (Китай, Франція, Німеччина, Росія, Великобританія, США) з метою забезпечити реалізацію мирної ядерної програми Ірану так, щоб її можна було б перевірити", - каже він. "І я вважаю правильним використовувати наявні формати діалогу (між Заходом і Росією - Ред.) й там говорити про те, що нас турбує", - вважає Поленц.

Замало Європи

Серед російсько-європейських форматів діалогу, які "працюють", на думку Йоахима Краузе можна виділити насамперед "прямі контакти" між президентом Росії та окремими лідерами держав та главами урядів. Ідеться, наприклад, про німецьку канцлерку Анґелу Меркель. У той же час подібні контакти не функціонують на рівні "Москва - Брюссель", наголошує експерт і додає: "На жаль".

Тим часом "спільна європейська" позиція в діалозі з Росією необхідна, каже Рупрехт Поленц. "Ми не маємо права говорити тільки за себе, минаючи всіх інших", - вважає німецький політик. За його словами, недостатньо, щоб "тільки німецький та французький міністри закордонних справ докладали зусиль".