Без Путіна "на трьох": про що говоритимуть в Ахені

Президент України Петро Порошенко, канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) та президент Франції Еммануель Макрон мають зустрітися в німецькому місті Ахен 10 травня. Раніше канцлерка ФРН наголошувала, що це не буде зустріч в "нормандському форматі", оскільки президента Росії Володимира Путіна в Ахені не буде. Зустріч пройде на полях церемонії вручення міжнародної премії Карла Великого, яка буде присуджена французькому президенту "на знак визнання його бачення нової Європи й відтворення європейського проекту".

Востаннє зустріч у "нормандському форматі" на рівні лідерів держав відбулася у жовтні 2016 року в Берліні. Після цього переговорний процес загальмувався.

Не "нормандський формат", а що?

Опитані DW експерти називають цю зустріч просто: "Нормандія мінус Росія" або неформальна зустріч союзників. "Спочатку цей формат був покликаний узгодити спільну позицію перед тим, як сперечатися з Путіним, щоб не дати йому можливість відокремити європейців від українців", - каже старший науковий співробітник берлінського відділення Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). Але з осені минулого року подібна зустріч, за його словами, отримала ще й додаткове значення, а саме обговорення внутрішньої ситуації в Україні, передусім процесу реформ.

Цю ж думку підтримує й експертка Гессенського фонду дослідження миру та конфліктів (HSFK) Віра Рогова: "Зустріч без Росії - гарна можливість для Меркель та Макрона висловити деякі занепокоєння і критику своєму візаві Порошенку без публічного ослаблення його переговорних позицій. Адже останнім часом серед західних лідерів та прихильників України зростає розчарування через дуже повільний прогрес у важливих проектах реформ. Корупція все ще дуже поширена, що сприяє продовженню економічної кризи та невдоволенню населення".

За словами ж керівника Української дослідницької програми Інституту Кеннана Михайла Мінакова, ця зустріч - спроба відновити комунікацію між лідерами "нормандської четвірки" після довгої перерви. "Відновити роботу формату непросто. Тож цю зустріч трьох лідерів на узбіччі ахенського заходу слід розглядати як початок реанімації "нормандської четвірки" з дещо зміненим особистим складом (у травні 2017 року новим президентом Франції став Еммануель Макрон замість Франсуа Олланда. - Ред.)", - вважає політолог.

Про що говоритиме "ахенська трійка"?

За словами експертів, Київ, передусім, зацікавлений у цій зустрічі, щоб заручитися підтримкою західних лідерів українського бачення того, якою має бути миротворча місія ООН на Донбасі. Втім, і Київ, і Берлін, і Париж розуміють, що без згоди Москви ефективного просування у цій справі не буде. Адже Росія як постійний член Ради Безпеки ООН може заветувати будь-яку ідею миротворчої місії, якщо вона не збігається з її інтересами. Україна розробила свій проект резолюції ООН, в якому сказано, що Росія не може брати участь у миротворчій місії, а "блакитні шоломи" мають бути розміщені по всій зоні конфлікту, включно з ділянкою українсько-російського кордону. Росія ж пропонує розмістити миротворців лише на фактичній лінії розмежування сторін конфлікту на Донбасі.

Також обговорюватимуть, як реагувати на порушення Росією норм міжнародного права на окупованих територіях, нинішню ситуацію в зоні конфлікту та можливу активізацію переговорів у "нормандському форматі" вже не на рівні глав МЗС, а лідерів країн.

Однак головний акцент буде зроблено саме на внутрішній ситуації в Україні, вважають опитані DW експерти. "А саме на ситуації з НАБУ, Антикорупційним судом та посиленням випадків зловживання владою в Україні. В Європі підтримка України критикується багатьма популістами і брак реформ - це нові боєприпаси для їхніх пропагандистських кулеметів, стверджуючи, що Європа не повинна жертвувати "теплими відносинами з Росією" заради "корумпованої України", - зазначає Ґустав Ґрессель. За його словами, Меркель і Макрон поки що відбиваються від цієї критики, але, приміром, з новим урядом в Італії це буде значно складніше робити.

"Нормандський формат" ще живий?

Після зустрічі лідерів України, ФРН та Франції не планується заява для журналістів чи прес-конференція. Про це було повідомлено на брифінгу німецького уряду минулої п’ятниці. Канцелярії сторін, на думку експертів, обмежаться сухим повідомленням про факт зустрічі та обговорені проблеми у загальних рисах.   

"Оскільки не буде суттєвих результатів, окрім ритуального заклику до Росії використовувати свій вплив для здійснення всеосяжного та стійкого припинення вогню, ніхто не хоче мати справу із запитання преси про остаточну смерть мінських угод. Лідери ФРН та Франції вклали у мінський процес занадто багато політичного капіталу. Тож вони не будуть публічно визнавати, що це була невдача. Поки що", - вважає австрійський політолог Ґергард Манґотт (Gerhard Mangott).

Врегулювання конфлікту в Україні не є пріоритетом зовнішньої політики Росії, вважають експерти, тож мінські домовленості чи будь-які інші, незалежно від того, як їх назвати, приречені на провал. "З 2014 року інші питання, такі як Сирія, вийшли на перший план. Тож швидке врегулювання конфлікту, безумовно, є набагато важливішим для України, тоді як Росія робитиме лише поступки, якщо матиме зовнішньополітичні вигоди в інших питаннях", - вважає експертка Гессенського фонду дослідження миру та конфліктів (HSFK) Віра Рогова.

Нині "нормандський формат" не діє. Призупинка була пов’язана, зокрема з виборами, які зачепили одразу трьох із чотирьох учасників, а саме лідерів Франції (президентські вибори навесні 2017 року), Німеччини (парламентські вибори восени 2017 року) та Росії (президентські вибори навесні 2018 року).

За словами керівника Української дослідницької програми Інституту Кеннана Михайла Мінакова, російський президент потребує запуску цього формату для відновлення своїх комунікацій із західними лідерами, однак Володимир Путін також може легко від нього відмовитися, якщо "нормандський формат" буде й надалі "буксувати". "У разі нового старту цей формат може діяти ще півроку чи 9 місяців, поки президент Порошенко не зануриться у виборчий процес. Тож "нормандський формат" має перспективу, але і ризиків для ефективності його роботи чимало, зокрема важкий старт, недовгий період роботи до президентських виборів в Україні, погіршення ситуації на Донбасі", - вважає експерт.

Чи може бути новий формат?

Після інавгурації Дональда Трампа у січні 2017 року жваво обговорювалась можлива зміна формату переговорів і залучення до цього процесу США. Зараз про це вже не йдеться і навряд чи йтиметься, вважає Ґустав Ґрессель. "Трамп не цікавиться Україною. Його новий радник з питань національної безпеки Джон Болтон ще менше зацікавлений Україною. Для нього вихід з іранської угоди та збільшення тиску на Тегеран, навіть мова йде про зміну режиму, є головною метою. Коли США виходять з гри, ніхто інший не може надати додаткового тиску на Путіна. Засоби Меркель і Макрона обмежені, тому для усіх трьох (лідерів України, ФРН та Франції. - Ред.) важливо узгодити певну лінію оборони, адже не буде легше у найближчому майбутньому", - наголошує експерт.

А от Михайло Мінаков вважає, що потрібно запустити більш масштабний переговорний процес - "ймовірно постійну конференцію з питань миру і безпеки в цілому регіоні, зважаючи на анексію Криму, війну на Донбасі та мілітаризацію Східної Європи". На його думку, наявних форматів комунікації: двосторонніх, у "нормандському форматі" чи у форматі зустрічей Волкера і Суркова (Спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер та помічник президента РФ Владислав Сурков. - Ред.) вже недостатньо. Тож сталий мир і безпека потребують набагато масштабнішої комунікації між усіма урядами Східної Європи і проблеми суверенітету України мають стати першочерговим завданням такої конференції. 

Австрійський політолог Ґергард Манґотт підсумовує, що Росія буде "слоном у посудній лавці" і, щоб мати шанс поліпшити ситуацію, все одно доведеться "поговорити безпосередньо із цим слоном".