Гривня входить в епоху трьох нулів

З 25 жовтня Нацбанк запроваджує в обіг нову банкноту - тисяча гривень. Запровадження купюри з трьома нулями давно напрошувалося, зазначають у НБУ. Востаннє найвищий номінал у 500 гривень НБУ запровадив у 2006-му, коли офіційний курс становив близько п'яти гривень за долар, а середня зарплата - тисячу гривень. Нині ж один американський долар коштує близько 24 гривень, а середньомісячна зарплата по Україні - близько десяти тисяч.

Таким чином, подвоєння номіналу найдорожчої купюри відбувається на тлі знецінення гривні у майже п'ять разів і підвищення зарплат у 10 разів. Споживча інфляція останніми роками, за даними НБУ, становить 10-13 відсотків на рік.

5 і 10 гривень стануть монетами

Крім вилучення найдрібніших монет цього року Нацбанк також планує випустити нову монету номіналом 5 гривень, а наступного - 10 гривень. Відповідні банкноти перестануть друкувати. Паперові гроші номіналом до десяти гривень поступово вилучатимуть з обігу відповідно до фізичної зношеності. Обмінювати банкноти на монети не потрібно.

Після реалізації нововведень кількість номіналів скоротиться до 12 - порівну монет і банкнот, констатують Нацбанку. Регулятор називає це балансом, який відповідає міжнародній практиці. "Саме ряд з 11-13 номіналів є найбільш вживаним підходом для провідних країн у різних куточках світу - від США, Канади, Великої Британії до Чехії, Данії, Швейцарії та Австралії", - констатує голова Національного банку Яків Смолій.

Дріб’язок більше не холитиме: куди його подіти?

Паралельно з запровадженням нової купюри НБУ укрупнює монети і вилучає найменші номінали. З першого жовтня розрахуватися монетами номіналом 1, 2 та 5 копійок неможливо. Поступово Національний банк позбудеться і 25 копійок. Карбування цих монет вже припинене. Банкам доручено вилучати їх з обігу, хоча розраховуватися ними можна буде до першого жовтня 2022 року. Відтоді в обігу залишаться лише монети номіналом 10 і 50 копійок.

Протягом року монети дрібних номіналів можна буде безкоштовно обміняти на більші в усіх відділеннях українських банків, після цього - до 30 вересня 2022 року - у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль).

Що це дасть?

Серед головних мотивів нововведень, які називає НБУ - зниження витрат для бізнесу та держави, зокрема, на оброблення, транспортування і зберігання банкнот і монет. Щорічну економію на виготовленні 1, 2 та 5 копійок Нацбанк оцінює у понад 90 мільйонів гривень. Регулятор переконаний, що перехід на металеві гривні також дозволить заощадити, адже термін служби паперових грошей - кілька років, а металевих - десятиліття.

Водночас, експерти подекуди сумніваються у доцільності такої політики. Зокрема, ексзаступник голови Нацбанку України із валютно-курсової політики Сергій Яременко не вважає за необхідне вилучати з обігу паперові банкноти на користь монетам номіналом 5 і 10 гривень. "Не бачу нічого зручного в цих змінах", - сказав він у розмові з DW про запровадженні раніше 1 і 2-гривневі монети. Експерт критикує виконання монет, які "неможливо відрізнити".

"Теоретично в НБУ мають вивчати громадську думку, споживчі звички і традиції, але наразі у нас копіюють європейські процеси і на перший план виводять економічну складову друкування грошей, а не зручність", - нарікає Сергій Яременко. Він також зауважує, що єдина головна причина змін - знецінення гривні. "Введення банкноти в 1000 гривень носить негативне забарвлення в свідомості громадян. На цьому тлі необхідно підтягнути "низи", звести новий рівень значень гривні в очах простих громадян", - вважає економіст.

Ціни без копійок та податкова бюрократія

Виведення з обігу дрібних монет нині призвело до того, що Нацбанк запровадив правило округлення сум у чеку під час касових операцій у банках та у сфері торгівлі. Так, якщо сума закінчується на 1-4 копійки, то вона округлюється до 0 в бік зменшення, якщо на 5-9 копійок - до 10 в бік збільшення. Це світова практика, яка не призводить до переплат для покупців, заспокоює керівник напрямку FMCG (товарів повсякденного попиту) Європейської Бізнес Асоціації Крістіна Лініченко. "Необхідно це доносити споживачам. Тому що минулого року, коли вперше заговорили про заокруглення цін, була хвиля обурення при недодаванні решти", - коментує експерт. Вона звертає увагу, що питання дріб’язку легко вирішити з допомогою безготівкових розрахунків та використання карток лояльності, які можуть накопичувати решту. Голова правління ВГО "Споживча довіра" Олена Куликова погоджується, що пересічному українцеві скасування дрібних монет піде на користь, а також передбачає, що незабаром зникнуть ціни на кшталт 29,99 гривень: "ці маркетингові ходи давно вивчені і люди на них не надто реагують. Буде менше хитрощів для споживачів".

Проблеми, кажуть експерти, лишаються саме у представників бізнесу. Крістіна Лініченко звертає увагу, що на кінець вересня з податківцями досі чітко не врегульовані деякі правила заокруглення та застосування штрафів у разі порушення цих правил. Також лунають скарги від бухгалтерів підприємств на відсутність офіційних рекомендацій щодо виплати зарплат за відсутності дрібних монет. Адже якщо платіж виявиться заниженим хоча б на копійку, податківці формально мають право накласти штраф.